Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) розповідає, що одним із ключових етапів управління правами власності є питання зняття заборони відчуження нерухомого майна. Це обмеження унеможливлює проведення будь-яких правочинів з майном до моменту припинення відповідних правових підстав. У сфері нотаріату ця процедура має чітко визначений порядок, що гарантує дотримання законодавства та захист прав власників.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси уповноважені накладати та знімати заборону відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та часток у праві власності на таке майно. Стаття 74 цього ж Закону встановлює конкретні підстави для зняття нотаріусом зазначеної заборони.
Нотаріус знімає заборону відчуження майна у випадках, передбачених законодавством. Підставами для цього можуть бути виконання зобов’язань, рішення суду, що набрало законної сили, закінчення строку дії договору або скасування арешту, накладеного органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем. Для кожного випадку передбачено окремий пакет документів, який необхідно надати нотаріусу.
Процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом, детально регламентована п. 4-6 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 №296/5. Згідно з абзацом другим пп. 4.1 п. 4 глави 15 розділу ІІ цього Порядку, якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він зобов'язаний надіслати повідомлення про зняття заборони за місцем зберігання відповідної справи.
Згідно з ч. 4 ст. 31-2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація припинення обтяження проводиться нотаріусом одночасно зі зняттям заборони. Для ініціювання процедури до нотаріуса подається відповідна заява з підтверджуючими документами. З такою заявою може звернутись як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови надання безспірних доказів виконання зобов'язання.
Щодо територіальної компетенції, слід враховувати норми ч. 5 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Ця норма передбачає, що державна реєстрація обтяжень, до яких належить і заборона відчуження, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах України.
Таким чином, для зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом, який на даний момент не може виконувати свої повноваження, громадяни мають право звернутися до будь-якого іншого нотаріуса на території України, надавши відповідну заяву та всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством.