Український бізнес, який має пошкоджені або зруйновані в результаті російської збройної агресії активи, теж має право розраховувати на отримання від держави компенсації. Однак замість запуску "єВідновлення" для бізнесу держава може запровадити для нього низку механізмів, які не потребують залучення великих коштів, але є ефективними.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву Голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк під час форуму "Від руйнування до відновлення: забезпечення ефективного доступу до національного компенсаційного механізму та альтернативні можливості", організованому БФ "Право на захист".
За її словами, від бізнесу запит на програму на кшталт "єВідновлення" звучить з перших днів повномасштабної російської збройної агресії. Підприємці, акцентувала вона, мають таке ж право розраховувати на підтримку у вигляді компенсацій, як і власники зруйновано житла, але держава наразі просто не в змозі виплачувати такі компенсації.
"Я часто спілкуються з підприємцями, майно та активи яких були зруйновані, і одне з перших питань, яке вони ставлять - чи буде якась компенсація на кшталт тієї, яку отримують громадяни за знищене житло. Підприємці не мають жодної можливості отримати хоча б якусь компенсацію, і вони мають повне право на неї розраховувати", - зауважила Шуляк.
Вона пояснила, що через обмежені бюджетні ресурси держава не може виплачувати підприємцям компенсації "за кожен пошкоджений метр". Проте, на її думку, альтернативою такій моделі повинна стати система преференцій, яка дасть підприємцям ті ж можливості відновлення - без прямих виплат.
"Останнім часом на зустрічах з бізнес-асоціаціями я чую саме такий запит – представники бізнесу все частіше звертаються по допомогу не у вигляді вигляді коштів за пошкоджені квадратні метри, а, наприклад, податкові пільги", - повідомила Шуляк.
Варіантів підтримки, вважає вона, може бути одразу декілька. Зокрема, може йтися про преференції зі сплати місцевих податків. Річ у тім, що нині власники постраждалих підприємств продовжують сплачувати податки на нерухомість і землю, навіть якщо не працюють через брак клієнтів. Це, зазначила парламентарка, створює неприйнятний фінансовий тягар.
"Подібні кейси вже є. Наприклад, у Харкові тамтешня влада повністю звільнила бізнес від місцевих податків, щоб підприємці не виїжджали з міста і продовжували працювати тут. Цей досвід логічно перейняти й іншим містам і громадам. Це не менш важлива підтримка, ніж компенсації", - наголосила Олена Шуляк.
Вона також зазначила, що один з можливих варіантів – розширення програми "5‑7‑9" - пільгового кредитування для переробної галузі, яке можна поширити на бізнес, що має пошкоджені нежитлові приміщення, аби підтримати їхнє відновлення.
"Також це може бути використання коштів Фонду декарбонізації, передбачених на заходи з енергоефективності. Їх можна частково перенаправити на бізнес, який відновлює нежитлову нерухомість, за умови відповідних зобов’язань", - вважає Олена Шуляк.
Зараз, додала парламентарка, триває збір і систематизація усіх пропозицій, які можуть лягти в основу розробки готової модель підтримки для відновлення бізнесу.
"Доступні кредити 5-7-9%"
Пільгову державну програму "Доступні кредити 5-7-9%" створено для підтримки малого та середнього бізнесу в лютому 2020 року, тобто ще до пандемії коронавірусу та повномасштабного вторгнення РФ.
Наразі залишається чи не найдієвішим інструментом кредитної підтримки вітчизняної економіки. Лише протягом періоду дії воєнного стану підприємці отримали кредитів на сотні мільярдів гривень.
