Державна регуляторна служба України взяла участь у поглибленому інтерв’ю в межах оцінювання макрофінансової допомоги Європейського Союзу Україні у 2022–2023 роках, яке проводиться Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Європейської Комісії.
У фокусі – реформи дерегуляції, підтримка малого і середнього бізнесу та зміни бізнес-клімату в умовах повномасштабної війни.
Початок 2022 року створив для бізнесу безпрецедентні виклики: втрата активів, релокація підприємств, обмежений доступ до адміністративних послуг, перебої з електропостачанням і кадровий дефіцит. У цих умовах держава була змушена швидко змінювати підходи до регулювання, щоб зберегти економічну активність.
Дерегуляція стала інструментом оперативного реагування:
- було спрощено дозвільні процедури,
- запроваджено декларативний принцип у низці сфер,
- обмежено перевірки бізнесу
- розгорнуто цифрові сервіси
Ключовим інструментом змін став План дерегуляції, затверджений урядом, який охопив практично всі сфери економіки та передбачав розширений перелік завдань та заходів на період 2022–23 років. Його реалізація координувалася Міжвідомчою робочою групою з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності за участі державних органів та експертного середовища.
У процесі було переглянуто великий масив нормативно-правових актів – від наказів до законів – із фокусом на спрощення, скасування або цифровізацію процедур. Значну кількість застарілих регуляторних документів, які фактично втратили актуальність, але продовжували створювати адміністративне навантаження. було скасовано.
Одним із найвідчутніших результатів стала цифровізація. Бізнес отримав можливість подавати документи онлайн, відстежувати їх розгляд і взаємодіяти з органами влади без фізичного контакту. У ряді сфер, зокрема в будівництві, запровадження декларативного принципу показало високу ефективність – підприємства змогли швидко відновлювати діяльність без проходження складних і тривалих процедур. Паралельно розвиваються електронні реєстри та сервіси подачі документів, які в перспективі інтегруються в єдину інформаційну систему дозвільних послуг.
Водночас частина заходів потребувала змін на рівні законів, що об’єктивно займає більше часу. Це стало одним із факторів, який вплинув на темпи реалізації окремих рішень, поряд із воєнними обмеженнями, кадровими втратами та необхідністю проходження повноцінних процедур погодження і громадського обговорення.
За оцінкою ДРС, умови макрофінансової допомоги ЄС були узгоджені з національними пріоритетами і допомогли утримувати реформи у фокусі, прискорили їх виконання та посилили координацію між органами влади. У цьому контексті допомога відіграла не лише фінансову, а й дисциплінуючу роль – не дозволила відкласти зміни навіть у найскладніших умовах.
Результати вже відчутні для бізнесу:
- спростився доступ до адміністративних послуг,
- зросла прозорість процедур,
- зменшилось регуляторне навантаження,
- а також розширився доступ до ринку.
В умовах війни це стало важливим фактором підтримки економічної активності та зайнятості, а в довгостроковій перспективі – основою для формування більш прогнозованого і конкурентного бізнес-середовища.
Уряд продовжує роботу над наступним етапом дерегуляції. Серед ключових завдань – подальша цифровізація, створення єдиних систем для дозвільних процедур, а також запровадження чітких правил на рівні законів, які унеможливлять надмірне регулювання через підзаконні акти. Дерегуляція розглядається як постійний процес, що має адаптуватися до нових умов і запитів бізнесу.
