Асоціація виробників молока розповідає, що у квітні сільгосппідприємства скоротили обсяги надою відносно березня під тиском зростаючих виробничих витрат та несприятливої кон’юнктури ринку. Підвищення надоїв у присадибному секторі, вірогідно, пов’язано з сезонним підвищенням лактації у корів навесні. Українські фермери потребують субсидій з боку держави в умовах триваючої кризи молочного ринку та жорсткіших вимог з боку ЄС щодо благополуччя тварин.
За попередніми даними Держстату, у квітні 2026 року господарства усіх категорій виробили 528 тис. т молока-сировини, що на 31,8 тис. т більше (+6,4%) відносно березня, але на 76,3 тис. т менше (-12,6%) відносно квітня 2025 року. У січні-квітні 2026 року Україна виробила 1,84 млн т молока-сировини, що на 217 тис. т менше (-11%) відносно минулорічного періоду. У квітні 2026 року частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 53%, а господарств населення – 47%.
Підприємства виробили 277,90 тис. т молока-сировини у квітні 2026 року, що на 7,9 тис. т менше (-2,8%) порівняно з березнем, але на 8 тис. т більше (+3%) відносно квітня 2025 року. У січні-квітні 2026 року МТФ виробили 1,08 млн. т молока-сировини, що на 33 тис. т більше (+3%) відносно минулорічного періоду.
У господарствах населення обсяги надою у квітні 2026 року становили 250,10 тис. т молока-сировини, що на 39,7 тис. т більше (+18,9%) відносно березня, але на 84,3 тис. т менше (-25,2%) відносно квітня 2025 року. У січні-квітні 2026 року господарства населення виробили 760 тис. т молока-сировини, що на 250 тис. т менше (-25%) відносно минулорічного періоду.
Промисловий сектор скоротив обсяги виробництва молока-сировини у квітні під впливом несприятливої кон’юнктури на ринку та збільшення виробничих витрат. Хоча, обсяги надою в промисловому секторі залишаються вищими відносно минулорічного періоду. Подорожчали добрива, виросли транспортні та виробничі витрати внаслідок росту цін на нафту, природний газ та перебої поставок амміака з регіону Перської затоки внаслідок війни в Ірані та блокади Ормузької протоки. Зниження цін на вершкове масло на експортних ринках та слабкий попит на молочну продукцію на внутрішньому ринку стримують попит на молоко-сировину з боку переробної галузі. Ціни на молоко-сировину нижче собівартості. В таких умовах нарощувати обсяги надою на фермах не раціонально, а молочарі потребують державної підтримки та субсидій.
Особливо підтримка фермерів з боку держави важлива в контексті євроінтеграційного курсу Уряду України. Зміни у Спільній аграрній політиці ЄС є викликом для агропромислового сектору України. У новому бюджеті на 2028-2034 рр. європейці пропонують змінити підхід до виплати коштів. В ЄС хочуть відмовитися від виплат на гектар чи на корову, а виплачувати вже за конкретні KPI, виконані фермерами у напрямках захисту ґрунтів, біорізноманіття та інших екологічних вимог. Нова архітектура Спільної аграрної політики вимагає від виробників молока в Україні суттєвих витрат на проведення модернізації і відповідності екологічним та фітосанітарним вимогам ЄС.
Фермери потребують державної підтримки та субсидій. Самостійно проводити модернізацію економічно не виправдано при собівартості молока 16 грн./кг, яка нижча за середню закупівельну ціну. В урядову програму розвитку тваринництва до 2033 року закладені кошти на модернізацію, будівництво нових ферм, які мають відповідати європейським стандартам. Внаслідок впровадження нових законодавчих норм щодо благополуччя тварин можуть вийти з галузі близько 10−15% ферм.
У січні-квітні 2026 року обсяги виробництва молока-сировини наростили сільгосппідприємства у 12 областях, а саме у Рівненській області (+34%), Львівській області (+16%), Івано-Франківській області (+14%), Житомирській області (+12%), Тернопільській області (+12%), Чернігівській області (+10%), Вінницькій області (+5%), Миколаївській області (+5%), Черкаській області (+4%), Волинській області (+3%), Хмельницькій області (+3%) та у Київській області (+0,4%) відносно минулорічного періоду.
У січні-квітні 2026 року близько 55% молока-сировини виробили сільгосппідприємства у наступних областях:
- Полтавська область – 157,20 тис. т;
- Черкаська область – 133,10 тис. т;
- Чернігівська область – 102,70 тис. т;
- Хмельницька область – 101,80 тис. т;
- Вінницька область – 99,10 тис. т.
За даними Держстату, у січні-квітні 2026 року загальні обсяги забою ВРХ на підприємствах становили 47,37 тис. т, що на 10% більше відносно минулорічного періоду.
