Координаційний центр з бронювання перевірить підприємства, які мають статус критичності. Термін – до 1 вересня

У четвер, 16 липня, Мінекономіки повідомило, що Кабінет Міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. (На даний момент новина на сайті Мінекономіки відсутня).

Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів — уряд затвердив його склад і положення. У колі його завдань — координація державних органів та пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання. Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань. 

Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час прийняття рішень про критичну важливість підприємств.

Фактично завдання центру – до 1 вересня 2026 року перевірити усі підприємства, які станом на зараз мають статус критично важливих, у тому числі тих, які вже встигли підтвердити свій статус. 

Текст постанови КМУ про Координаційний центр з бронювання 

(ЗАВАНТАЖИТИ >>)

Виглядає привабливо, однак є думка, що насправді без рекомендацій Координаційного центру взагалі нікому не даватимуть критичного статусу. Тобто, насправді цей орган є контролюючим? 

Депутат Олександр Федієнко в своєму Телеграм-каналі написав: «По факту, створюється ще один центр прийняття рішень, який хоча формально називається консультативно-дорадчим органом, але після внесення змін до Постанови №76 його рекомендації стають обов’язковим етапом процедури».

І це правда – в тексті нової постанови зазначено, що орган, який встановлює критичність, зобов’язаний звертатись до Координаційного центру для отримання рекомендації, визнавати підприємство, установу, організацію  критично важливими чи ні.  Відповідні зміни вносяться до п. 6 Критеріїв №76. 

До прийняття постанови цього було:

• підприємство → міністерство/ОВА → рішення про критичність.

Після прийняття постанови буде:

• підприємство → міністерство/ОВА → Координаційний центр → рекомендація → лише після цього рішення органу.

Саме це є найбільшою зміною. Ось можливі наслідки:

1. Розмивається відповідальність. Раніше відповідальність несла, ОВА, Мінекономіки, профільне міністерство. Зараз такого немає.
2. З’являється ручний етап. Саме це найбільший ризик. До цього алгоритм був майже автоматизований, є критерії, відповідаєш, отримуєш.
3. Тепер, відповідаєш критеріям, але ще потрібно пройти Центр. Саме тут виникає людський фактор.
4. Відсутні критерії рекомендацій. Ніде не написано, за якими критеріями Центр підтримує, не підтримує, відкладає. Це може бути реальність штату підприємства, різка зміна кількості працівників, якість ведення військового обліку тощо. Фактично це дискреційне рішення.
5. Немає строку роботи Координаційного центру. Є строки для видачі рекомендації (10 робочих днів). Але строк роботи самого Центру фактично не деталізований. 

Отже, на думку депутата, саме він може стати вузьким місцем. 

Строки встановлення критичного статусу подовжуються (як мінімум, на ті самі 10 робочих днів), і якщо Координаційний центр не підтримуватиме встановлення критичного статусу, то ОВА або профільне міністерство його роботодавцю не встановлять. 

Докладний аналіз документу чекайте вже найближчим часом