23 вересня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб» №16096.
Ініціатори: народні депутати Максим Ткаченко, Владлен Неклюдов, Руслан Горбенко, Дмитро Соломчук, Сергій Козир та інші. Наразі законопроєкт опрацьовується в комітеті.
Мета законопроєкту — створити систему підтримки людини від евакуації до адаптації за новим місцем проживання або добровільного повернення. Для цього пропонують фінансову допомогу, житлову підтримку і допомогу з працевлаштуванням.
При цьому термін «внутрішньо переміщена особа» пропонують замінити на «вимушено внутрішньо переміщена особа» (далі — ВВПО). Автори пояснюють це бажанням підкреслити недобровільний характер переміщення.
Водночас визначення такої особи за змістом не змінюється: ідеться про уточнення назви, а не про розширення чи звуження кола внутрішньо переміщених осіб.
Законопроєктом передбачено зміни до трьох законів України:
- Закон України від 01.07.2026 №4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі- Закон №4924) — щодо статусу ВПО, виплат, житла та системи супроводу.
Про ухвалення Закону №4924, до якого пропонують внести зміни, ми розповідали раніше. А про чинні правила виплати допомоги на проживання ВПО та рішення Уряду щодо її продовження читайте в матеріалі «Виплати ВПО продовжили до весни 2027 року».
- Закон України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі- Закон №5067) — щодо виплат посередникам за працевлаштування ВПО;
- Закон України від 17.01.2019 №2671-VIII «Про соціальні послуги» (далі – Закон №2671)— щодо догляду та його поєднання з наданням житла.
Зміни, які пропонують до Закону №4924: статус, виплати, житло і супровід ВПО
1. Статус дитини. За чинним Законом №4924 дитина, народжена після переміщення одного чи обох батьків, не вважається ВПО в розумінні цього Закону. Проєкт пропонує брати таку дитину на облік як вимушено внутрішньо переміщену особу за заявою одного з батьків або іншого законного представника.
2. Виплати. Розмір державних соціальних виплат ВПО та членам його сім’ї пропонують установити не нижче базової соціальної допомоги, розрахованої для відповідної сім’ї. Протягом перших шести місяців після внутрішнього переміщення державну соціальну допомогу виплачуватимуть без урахування доходів сім’ї.
Проєкт також визначає, що допомогу не можна буде припинити лише через:
- купівлю квартири з нульовим циклом ремонту, недобудованого будинку або земельної ділянки вартістю до 2 млн грн включно;
- наявність банківського депозиту сукупно до 2 млн грн, що зберігається протягом року.
Зупинити чи припинити виплату без повідомлення людини буде не можна. У повідомленні потрібно буде зазначити конкретну підставу рішення та порядок його оскарження і надати його не пізніше ніж за 10 днів до запланованої виплати.
3. Житло. Замість загальних норм про «сприяння реалізації права ВПО на житло» законопроєкт пропонує прямо назвати в існуючих законах механізми забезпечення ВПО житлом, пристосованим для тривалого проживання відповідно до потреб сім’ї. Серед запропонованих варіантів — соціальне й комунальне житло, компенсація за втрачене житло, пільговий кредит на його придбання та субсидія на найм. Субсидію пропонують визначити як безповоротну адресну допомогу для оплати оренди в соціальному житловому фонді або на приватному ринку.
Окремо передбачено можливість відмовитися на користь держави від права власності на житло або частку в ньому на тимчасово окупованій території чи в зоні активних бойових дій і натомість отримати компенсацію. Нотаріально посвідчена відмова стане підставою для припинення права власності в реєстрі та внесення відомостей про житло до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Порядок компенсації має визначити Кабмін.
4. Супровід ВПО. Законопроєкт пропонує створити Координаційний центр підтримки ВПО, із територіальними відділеннями. Відділення прийматимуть звернення, інформуватимуть про доступну допомогу, організовуватимуть оцінювання потреб людини та її сім’ї, направлятимуть до надавачів послуг і стежитимуть за результатом.
Зміни, які пропонують до Закону №5067: допомога у працевлаштуванні ВПО
Посереднику, за сприяння якого людину фактично працевлаштовано в Україні, пропонується виплачувати винагороду двома частинами:
- одну мінімальну зарплату — після працевлаштування й підтвердження укладення трудового договору;
- дві мінімальні зарплати — після шести місяців безперервної роботи особи в того самого роботодавця.
Якщо людину працевлаштовано в галузі з дефіцитом кадрів, до кожної частини винагороди посередника пропонують застосовувати коефіцієнт 1,2 або 1,5.
Для отримання коштів посередник має підтвердити, зокрема, свою участь у працевлаштуванні, фактичну роботу особи та сплату роботодавцем ЄСВ.
Зверніть увагу!
Йдеться по виплати посереднику, а не працівнику чи роботодавцю.
Зміни, які пропонують до Закону №2671: послуги з догляду за ВПО і їх поєднання з проживанням
- Непрофесійний догляд зможуть надавати не лише члени сім’ї. Це стосуватиметься визначених законом категорій людей, які є ВПО або проживають на територіях активних чи можливих бойових дій, якщо професійний догляд неможливо забезпечити своєчасно. До догляду пропонують допускати людей зі стійкими соціальними зв’язками з отримувачем послуги або тих, хто живе поблизу.
- Догляд пропонують поєднати з безоплатним проживанням людини, яка не має житла у власності та потребує догляду. Якщо фізична особа без здійснення підприємницької діяльності надає і догляд, і місце для проживання, їй передбачено компенсацію у розмірі двох мінімальних зарплат на одного отримувача. Одночасно таку послугу можна буде надавати не більш як двом людям.
Проєкт передбачає й інший випадок: отримувач послуги з догляду надає своє житло для безоплатного проживання іншому отримувачу, який також потребує догляду. Тоді перша людина отримуватиме догляд коштом держбюджету незалежно від доходу та компенсацію за надане житло в розмірі однієї мінімальної зарплати за кожну поселену особу. Порядок поєднання догляду з проживанням має затвердити Кабмін.
Увага!
Поки що перелічені зміни є лише пропозиціями законопроєкту №16096, і його текст може змінитися під час розгляду у Верховній Раді. Якщо закон ухвалять, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
