Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Частинами 6 та 7 статті 374 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI встановлено такі правила оподаткування товарів (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або на адресу одного одержувача протягом доби у міжнародних експрес-відправленнях:
а) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 300 євро, митні платежі не нараховуються;
б) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро, нараховуються ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків фактурної вартості товарів та податок на додану вартість.
При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.
Згідно з ч. 1 статті 368 цього Кодексу, з метою оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
