7 серпня 2014 року відбулася прес-конференція за участю першого заступника міністра освіти Інни Совсун, голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Лілії Гриневич; ректора Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», голови робочої групи з розроблення Закону України «Про вищу освіту» Михайла Згуровського на тему «Новий Закон «Про вищу освіту»: європейський вибір України».
Під час прес-конференції Лілія Гриневич зазначила, що Закон України «Про вищу освіту» вступить в дію з 6 вересня цього року: «Зважаючи на довгострокові наслідки для країни, прийняття цього Закону - це одне з найважливіших, якщо не найважливіше, рішення Верховної Ради України після Революції Гідності».
Голова Комітету ВРУ з питань науки та освіти підкреслила, що тепер потрібно зробити три найважливіші речі: поінформувати всіх про особливості нових правил; забезпечити зворотній зв’язок та виявити недоліки для внесення корективів; розробити підзаконні нормативні акти для втілення закону в життя. Також, за її словами, буде розроблено «Науково-практичний коментар» для роз’яснення положень Закону.
Лілія Гриневич закликала громадськість до співпраці у реалізації закону: «Для того, щоб ми розуміли, що відбувається в університетах нам потрібна допомога від громадськості. Якщо би ми змогли спільно зробити сайт моніторингу цієї реформи, то тоді у нас була б реальна картина, як відбувається реформа».
Вона звернула увагу на три етапи впровадження реформи: з вересня 2014 року вступає в дію низка положень закону; частина положень, для впровадження яких потрібен час, почне працювати з вересня 2015 року (розпочне роботу Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти); ще один етап, з якого розпочнеться додаткове можливе фінансування деяких положень закону, - з 1 січня 2016 року.
У свою чергу, перший заступник міністра освіти Інна Совсун зазначила: «На сьогодні Міністерство освіти і науки не виконує важливої функції – розробки освітньої політики. Міністерство виконує безкінечну кількість погоджень, відповідає на безкінечну кількість листів… Це пов’язано з тими функціями, які прописані для Міністерства, нестачею кадрів… Тому новий підхід, який закладається законом, є кардинально відмінним. Замість системи чіткої вертикалі адміністративного управління вищими навчальними закладами, закладена зовсім інша модель підзвітності і відповідальності».
За її словами, закон передбачає відповідальність керівництва університету перед працівниками та студентами, а не перед керівництвом Міністерства. Самі ж учасники освітнього процесу отримають більше можливостей впливати на рішення, що приймаються у ВНЗ.
Як зазначила Інна Совсун, Міністерство освіти і науки має перетворитися на розробника освітньої політики та втілювати нові механізми роботи.
Також, перший заступник міністра повідомила, що всі статистичні дані, які сьогодні намагається зібрати МОН, є вкрай недосконалими: «Вони не дають повного уявлення про те, скільки фахівців, якої галузі ми готуємо, як вони працевлаштовуються, скільки студентів хочуть йти на ті чи інші спеціальності. Нажаль, таких даних в Міністерстві сьогодні немає. Тому наразі ми працюємо над створенням окремої установи – інституту освітньої статистики, який буде одним із ключових важелів впливу на формування нової освітньої політики в Україні».
Також вона повідомила, що найближчим часом на сайті Міністерства буде оприлюднено відповіді на найпопулярніші запитання щодо нового закону.
Як наголосила перший заступник міністра, імплементація Закону залежатиме від людей, які працюють на місцях у системі вищої освіти.
Під час прес-конференції ректор НТУУ «КПІ», голова робочої групи з розроблення Закону України «Про вищу освіту» Михайло Згуровський підкреслив, що закон є одним з перших, який спрямований на втілення справжніх реформ у нашому суспільстві.
За словами Михайла Згуровського, освіта і наука мають стати двигунами економіки та суспільства.
Як зазначив ректор НТУУ «КПІ», імплементація Закону буде непростою, тому що ідеї Закону спрямовані на інноваційність та європейську інтеграцію.
«Нам доведеться багато чого змінювати, навіть свою ментальність, бачення майбутнього суспільства. Альтернативи у нас немає. Ми повинні йти на ці непрості перетворення, щоб стати іншою країною», - наголосив Михайло Згуровський.