Відповідне рішення було прийнято на засіданні у середу, 14 грудня 2016 року.
Представляючи концепцію, міністр освіти і науки Лілія Гриневчи зауважила, що наразі лише 10% батьків задоволені станом нинішньої школи, а також 15% вчителів, 8% директорів шкіл.
"При цьому ми маємо на ринку праці дуже складу ситуацію, коли у нас є фактично працездатного населення всього трохи більше 16 мільйонів осіб і рівень зайнятості – 56%", - додала міністр. Це пов’язано з неякісною освітою, яку надає сучасна школа.
Вона також зауважила, що згідно з останніми дослідженнями, саме змін у середній освіті хочуть 76% українців.
"І коли питають, де найбільш критична ситуація, знову вказують на середню освіту", - додала Гриневич.
Згідно з концепцією нової української школи, передбачається перехід на 12-річне навчання і старт нової української школи вже у 2018-2019 навчальному році.
Концепція передбачає перехід від школи знань до школи компетентностей.
"Це не означає, що в школі пропадуть знання. Знання зараз накопичуються з драматичною швидкістю – діти вже не йдуть в школу за знаннями, для цього є інтернет, дуже багато різних ресурсів. Їх треба навчити, як ці знання використовувати, класифікувати, як відрізнити добро від зла і як знайти ті знання, які тобі потрібні для вирішення індивідуальної життєвої ситуації чи професійного виклику", - додала Гриневич.
Компетентності включають ядро знань, стійкі вміння та навички і цінності.
Їх в концепції 10: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність та уміння вчитися впродовж життя.
А також – ініціативність і підприємливість, соціальна та громадська компетентність, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність та здорове життя.
При цьому якраз останніх зі списку критично не вистачає українській школі, хоча саме вони дуже важливі для людини у ХХІ столітті.
Міністр також згадала, "5-10% тих найуспішніших дітей, які перемагають на всесвітніх олімпіадах".
"Ми можемо побудувати суспільство тільки через суспільство освіченого загалу. Тому що дуже часто ці 5-10% покидають країну, розбудовують економіку і стають кваліфікованими кадрами ті люди, які є в цілому в суспільстві. Тому нам треба дати можливість якісної освіти для всіх", - сказала міністр.
Гриневич також зауважила, що є "так звана ціна не роблення реформи".
"І вона вже стає на поверхні. Це погіршення конкурентоспроможності нашої освіти, збереження тенденції до зниження якості всіх видів освіти, бо середня освіта охоплює найбільшу кількість людей, зниження якості людського капіталу, і втрата науково-технічного потенціалу держави", - додала міністр.
