Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
МОН повідомляє, що з 2020 року українські коледжі та технікуми почнуть надавати фахову передвищу освіту: вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не набиратимуть вступників на «молодшого спеціаліста». Це передбачено проєктом закону «Про фахову передвищу освіту», який 6 червня 2019 року, ухвалила в другому читанні та в цілому Верховна Рада України. Документ підтримали 236 народних депутатів.
«З 2014 року, коли був прийнятий Закон «Про вищу освіту», коледжі та технікуми опинилися у невизначеному стані. З одного боку, їм дозволили тимчасово працювати в системі вищої освіти, але на практиці вони не мали жодної нормативної бази. Зараз парламент прийняв проєкт закону, який закладає основу для розвитку фахової передвищої освіти, і дуже важливо, щоб уже найближчим часом він набув чинності. Адже цей документ стосується інтересів мільйонів українців – близько 400 тис студентів, які навчаються у коледжах, їхніх батьків, понад 40 тис педагогів та сотень тисяч роботодавців. Тож, сподіваємося, що найближчим часом закон буде підписаний Президентом та почне діяти», – зазначив заступник Міністра освіти і науки Юрій Рашкевич.
Над проєктом закону працювала широка робоча група, в яку увійшли представники всіх зацікавлених сторін за активної участі народних депутатів України та представників Міністерства. У результаті документ є досить консолідованим та враховує інтереси студентів, освітян, роботодавців, місцевих громад тощо.
Приміром, врахувавши зауваження закладів освіти, в законі застережена їх можливість самостійно визначати форми освітнього процесу, право на збереження або передачу майнових комплексів у разі виходу зі складу вишів, можливість додаткового фінансування на підвищення кваліфікації тощо.
Загалом же закон закладає такі зміни:
- запроваджуються елементи корпоративного управління закладами, що сприятиме врегулюванню конфлікту інтересів. При закладі діятиме Наглядова рада, яка працюватиме над стратегічним розвитком закладу, шукатиме додаткові джерела фінансування, зможе впливати на керівництво в разі суттєвих проблем у діяльності;
- обрання керівника передбачатиме рейтингове голосування колективу. Крім того, строк перебування на посаді буде обмеженим;
- заклади готуватимуть фахових молодших бакалаврів, а за наявності ліцензії здійснюватимуть підготовку за коротким циклом вищої освіти або першим (бакалаврським) рівнем;
- нова система державного фінансування: субвенція з держбюджету покриватиме здобуття повної загальної середньої освіти, а також підготовку за спеціальностями, яким надається особлива підтримка;
- не встановлюються обмеження щодо віку студентів, кількості попередньо здобутих дипломів за бюджетний кошт;
- можливість формувати індивідуальні освітні траєкторії та надавати вибір форми освіти (мережева, дуальна, навчання на виробництві тощо).
«В законопроєкті передбачено низку механізмів, спрямованих на розвиток освіти дорослих. Приміром, ми заклали можливість для вступу не тільки за результатами ЗНО, а й на базі випробувань у закладі. У такий спосіб українці, які давно закінчили школу і зараз хочуть змінити фах, зможуть безперешкодно вступити до закладу, і навіть більше – отримати кілька фахових освіт за бюджетні кошти. У проєкті також є різні форми для отримання фахової передвищої освіти, зокрема, ми розвинули розуміння дуальної освіти. Усе це має стати запорукою як професійного розвитку молодих фахівців, так і трампліном для успіху тих, хто прийшов для здобуття нової професії», – зазначив гендиректор директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров.
Нагадаємо, що понад 65 тис вступників цього року зареєструвалися на «ЗНО в магістратуру».
