22 червня 2022 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №7484 "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Як зазначено у пояснювальній записці, головною метою проєкту Закону є задоволення в умовах воєнного стану потреб Збройних Сил України, інших військових формувань у межах необхідної чисельності призовників та можливість певної категорії осіб чоловічої статі призовного віку, захищаючи свою країну, себе, своїх рідних і близьких, залишитись для проходження служби за місцем свого проживання чи виїхати у безпечніше місце чи країну.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Що змінює законопроєкт?
1) У 2021 році було ліквідовано орган податкової міліції та розпочав роботу новий державний орган, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами – Бюро економічної безпеки. Проте у ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» назва органу не була змінена, що пропонується змінити для приведення норм цього Закону у відповідністьдо чинного законодавства.
2) Законом №2122-IX ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було доповнено новою частиною, відповідно до якої «особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання». Проте через можливість різного трактування словосполучення «бути призвані», існує проблема у осіб, що мають відстрочку від призиву на військову службу проте виявили добровільне бажання проходити її, якщо вони фактично нестимуть службу далеко від дому, хоча мають об’єктивні потреби бути саме там.
Задля правильного трактування та подальшого практичного використання, потрібно уточнити відповідну правову норму. За нею, особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою та проходити військову службу в межах області в якій зареєстровані чи проживають.
3) Вносяться технічні зміни у з’язку з прийняттям Закону № 2122-IX.
4) Додано нову статтю 3-1 до Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яка врегульовує порядок виїзду з України громадян чоловічої статі під час дії воєнного стану. Зауважимо, що наразі це питання урегульоване лише Указом Президента, а не законами.
За нею, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років заборонено виїзд за межі України під час дії воєнного стану в Україні.
Ці громадяни мають право виїхати за межі України під час дії воєнного стану, якщо вони підпадають під норми абзаців три - тринадцять частини першої та абзацу другого частини третьої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». А саме:
- визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
- які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
- здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Крім вищезазначених осіб, право виїзду за межі України під час дії воєнного стану може бути надано особам, визначеним КМУ.
***