Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Про це розповідає помічник юриста Міжгірського бюро правової допомоги Надія Янчук.
Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, допомога при народженні дитини надається, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня народження дитини.
У разі народження двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Для призначення одноразової допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту подаються такі документи:
- заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
- копія свідоцтва про народження дитини та довідка, видана державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразової допомоги при народженні дитини (крім випадків, коли смерть дитини настала до її реєстрації у державному органі реєстрації актів цивільного стану). Жінка, яка постійно проживає (зареєстрована) на території України та народила дитину під час тимчасового перебування за межами України, подає легалізовані в установленому порядку документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено законодавством;
- копія рішення суду про усиновлення чи відповідних органів про встановлення опіки – для усиновителів та опікунів.
У разі смерті дитини здійснюється одноразова виплата частини суми допомоги на підставі довідки про народження дитини або копії свідоцтва про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану, чи легалізованих в установленому порядку документів компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини.
Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:
- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
- відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
- настання інших обставин, передбачених законодавством.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини.
У разі смерті отримувача допомоги, а також у випадках, передбачених абзацами другим - п’ятим цього пункту, виплата допомоги поновлюється, якщо інша застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель чи опікун) звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги із заявою про її призначення до органу праці та соціального захисту населення за місцем свого проживання.
Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами та державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї, дітей та молоді і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.
У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають до органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.