Голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак вважає, що найоптимальнішим варіантом вирішення проблеми освітніх втрат, яких зазнала Україна через COVID-19 і війну, могло би стати запровадження 12-річної системи освіти уже з 2024 року.
Таку думку він висловив під час презентації результатів дослідження «Освіта під час війни», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Можна розглядати безліч методів і методик компенсації освітніх втрат. Але ми маємо реформу НУШ, і ми задекларували в законодавстві, що ми перейдемо на 12-річну профільну систему освіти у 2027 році. Тому особисто я переконаний, що ми маємо унікальний шанс перейти на 12-річну систему освіти раніше, вже у 2024 році. І це вирішить усі наші питання. Ми зможемо збалансувати освітню програму таким чином, щоб врахувати усі пропущені заняття (через повітряні тривоги, відсутність електроенергії, відсутність інтернету), врахувати перехідний період на кожному рівні і зможемо підготуватися до 2027 року – до повноцінного запровадження профільної старшої школи», – сказав Гурак.
За його словами, власне зараз представники української влади могли б поговорити з донорами, які готові надати фінансування освітній системі України, щоб не розпорошувати гроші на окремі проєкти, а підтримати нас один рік у запровадженні 12-річної системи. «Як на мою думку, це могло б вирішити дуже і дуже багато питань», – зазначив Гурак.
Крім цього, зауважив він, дуже важливо, і зараз для цього є слушний час, укласти в Україні суспільний договір про відповідальність кожного учасника освітнього процесу за навчання.
«Чому? Тому що якщо учень не відчуває відповідальності, якщо вчитель в нинішніх умовах не відчуває відповідальності за рівень освіти, то потуги тільки держави, тільки Міністерства освіти, тільки Служби (ДСЯОУ. - Ред.), або тільки депутатів, які напишуть хороші зміни до законів, не будуть мати абсолютно ніякого результату. Тому перша необхідність – це кожен має відчути свою відповідальність за результати навчання. І тоді ми можемо говорити про речі, які слід змінювати: і в інклюзивній освіті, і в дошкільній, позашкільній, і в загальній середній освіті», – наголосив Гурак.
Як повідомлялося, про освітні втрати (educational loss, learning losses) почали активно говорити у світі під час карантинних обмежень COVID-19. Під втратами, зазвичай, розуміють недосягнення окремих результатів через відсутність або обмеження доступу до навчання. Мільйони дітей у всьому світі під час карантину не мали доступу до шкіл, а в Україні ситуація ускладнилася ще й через війну.
