Нацбанк розповідає, що у січні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) сповільнилася до 4,7% із 5,1% у грудні. У місячному вимірі ціни зросли на 0,4%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті за січень 2024 року. Повільніше за очікування дорожчали продукти харчування. Крім того, нижчими темпами зростали ціни на паливо, транспорт і тютюнові вироби. Фундаментальний інфляційний тиск, відображений у показнику базової інфляції, у січні також послабився, хоча і менш помітно, ніж очікував НБУ.
Базова інфляція знизилася до 4,6% р/р
Подорожчання оброблених продовольчих товарів і надалі сповільнювалося (до 5,5% р/р). Це пояснюється подальшим відображенням ефектів від гарних врожаїв, зокрема зниженням тиску з боку витрат бізнесу на харчову сировину та корми.
Пригальмувало зростання цін на хліб, борошняні та кондитерські вироби, м’ясні продукти. Поглибилося падіння цін на соняшникову олію та сповільнилося здорожчання продуктів її переробки. Водночас пришвидшилося здорожчання рибних і молочних продуктів. Останнє може бути наслідком блокування кордонів, що спричинило меншу пропозицію імпортної продукції, додаткові логістичні витрати та менші терміни реалізації цих товарів.
Ціни на непродовольчі товари незначно знизилися (на 0,2% р/р) передусім за рахунок поглиблення падіння цін на одяг та взуття. Натомість ціни на інші непродовольчі товари, зокрема електроніку та побутову техніку, сповільнили темпи зниження порівняно з груднем.
Темпи зростання вартості послуг у січні сповільнилися до 10,1% у річному вимірі. Помірніше дорожчали послуги кафе та ресторанів під впливом зменшення тиску з боку витрат на продовольчу сировину. Також сповільнилося зростання вартості медичних, ветеринарних, фінансових послуг, страхування, обслуговування автомобілів, кінотеатрів, хімічного чищення. Натомість швидше дорожчали окремі послуги з утримання житла та послуги з особистого догляду як через підвищений попит, так і через дефіцит кваліфікованих кадрів.
Зростання цін на сирі продукти харчування незначно сповільнилося до 2,1% р/р
Зростання цін на молоко пригальмувало на тлі скорочення експорту та відповідного збільшення обсягів сировини на внутрішньому ринку. Вартість яєць у річному вимірі відчутно знизилася завдяки нарощуванню виробництва та переорієнтації виробників на внутрішній ринок. Надалі дешевшали крупи та борошно, відображаючи низькі експортні ціни та збільшення виробництва. Поглибилося падіння цін на цукор через високий урожай цукрових буряків. Натомість стрімко подорожчали овочі борщового набору через скорочення пропозиції якісної продукції. Помідори дорожчали швидше через надходження дорожчої тепличної продукції, а яблука – через обмежену внутрішню пропозицію. Також уповільнилося падіння цін на цитрусові.
Темпи зростання адміністративно регульованих цін знизилися до 10,4% р/р
Далі повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби через зменшення тиску з боку виробничих витрат та значний тиск з боку нелегальної продукції.
Мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення надалі стримував адміністративну інфляцію. Натомість пришвидшилося зростання цін на деякі ліки на тлі як подорожчання імпорту, так і збільшення попиту внаслідок сезонної захворюваності на грип та ГРВІ.
Ціни на пальне не перевищили торішні рівні (-0,1% р/р)
Ціни на пальне перебували практично на рівні січня минулого року. Це зумовлено передусім зниженням світових цін на нафту та диверсифікацією шляхів постачання пального.
У січні інфляція сповільнювалася швидше за прогноз. Така динаміка зумовлювалася збільшенням пропозиції окремих продуктів харчування, вторинними ефектами від значних врожаїв, зниженням світових цін на нафту та подальшою дією мораторію на підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Водночас сприятливі ефекти тимчасових чинників зниження інфляційного тиску поступово вичерпуються, а ризики посилення інфляційного тиску зберігаються, передусім через вплив війни. НБУ і надалі проводитиме політику, спрямовану на збереження помірної інфляції, зокрема забезпечуючи достатню привабливість гривневих активів.