Гетманцев повідомив у своєму Телеграм-каналі, що ринок праці пожвавлюється, але його продовжують стримувати структурне безробіття і нестача працівників
Утім пропозиція робочої сили залишалась обмеженою через вплив війни:
- Кількість нових резюме є найменшою за останні 4 роки.
- Сторонні дослідження, зокрема ІЕД, фіксують нові максимуми дефіциту, насамперед, кваліфікованих працівників.
- Згідно із опитуванням центру Разумкова, серед головних проблемних факторів на ринку праці фігурують: мобілізація (73% опитаних), дефіцит кадрів (54%), відтік людських ресурсів за кордон (48%). Відповідно до опитуванням ФОП від ЄБА, 64% підприємств назвали мобілізацію чинником, що має найбільший негативний вплив на бізнес.
- Зовнішня міграція також продовжує чинити тиск на ринок праці. За даними ООН, на 19 серпня 2024 року кількість мігрантів з України сягнула 6.7 млн осіб (з початку року зросла майже на 400 тис. осіб). Найбільше українських мігрантів у Німеччині (1.1 млн), Польщі (976 тис.) та Чехії (361 тис.)
- Одночасно рівень безробіття залишається суттєвим, що говорить насамперед про його структурну складову (пов’язану із структурними змінами в економіці, потоками міграції). НБУ дещо покращив прогноз рівня безробіття за методологією МОП у 2024 році із 14,2% до 13,9% (18,2% оцінка за 2023 рік). Однак це все ще помітно вище, ніж до війни (9,8%).
- При цьому спостерігаються значні диспропорції у зайнятості по регіонам. За опитуванням КМІС, значні складнощі з пошуком роботи відзначають мешканці прифронтових областей, що разом із обмеженим доступом до навчання з підвищення кваліфікації утримує їх від пошуку роботи (лише 13% опитаних у прифронтових областях не мають роботи та шукають її, та ще 7% планують відкриття власного бізнесу).
Для найманих працівників хороша новина в тому, що дефіцит кадрів підштовхує конкуренцію за людські ресурси і відповідно стимулює зростання заробітних плат, які за підсумками першого півріччя зросли на 17,7% у реальному вимірі (рік до року), випередивши довоєнний рівень. Утім це стримує виробничу активність і економічне відновлення.
Пом’якшення ситуації на ринку праці, пошук балансу між потребами у людських ресурсах сектору безпеки й оборони і економіки в цілому є одним із топ- викликів на сьогодні. На жаль, тут не має простих і популярних рішень. Запуск економічного бронювання - надскладне питання, що увесь цей час викликає справедливий суспільний резонанс. Гетманцев підкреслив, чим далі влада це питання обговорює, тим більше аргументів на його користь, але не через встановлення плати, а через відбілення зарплат як пропонується зараз.
Залишаються актуальними питання державних програм професійного навчання і перекваліфікації робітників, допомоги працевлаштування ВПО, програм стимулювання зайнятості і економічної активності окремих груп населення (молоді, ветеранів, людей похилого віку, людей із обмеженими можливостями, жінок), розширення грантових програм для започаткування власної справи тощо. Нарощування фінансування цих заходів з боку держави упирається в бюджетні обмеження.
Гетманцев також зупинився на питанні стимулів для повернення наших громадян, що виїхали з країни через війну, а також залучення трудових мігрантів із третіх дружніх країн.
Він зауважив, що це питання на «після війни».
“При цьому розумію увесь скепсис у суспільстві щодо повернення наших «зовнішніх» мігрантів... Скажу так, не всі, хто виїхав – залишаться за кордоном, частина – із завершенням війни і початком відновлення – повернеться. Маємо додатково стимулювати цей процес” - наголосив Гетманцев.
