Без посилення державою антикорупційного курсу у сфері містобудування Україна не може розраховувати на прихід міжнародних інвесторів, які відмовляються працювати на корупційних умовах. Відповідно відновлення України не буде ефективним. Хабарництво у цій сфері можна подолати за кількох умов.
Так вважає Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Під час конференції «Будівництво та інфраструктура: ключові галузі зростання економіки», організованої аналітичним центром «We Build Ukraine», вона повідомила, що мільйонні хабарі і донині гальмують прозорий розвиток сфери містобудування, а міжнародні інвестори через це не поспішають інвестувати в Україну.
Один з найбільш показових кейсів, пояснила Шуляк, – багаторічні спроби зайти в Україну компанії IKEA. Ще у 2007 році компанія була готова інвестувати в Україну майже 2 млрд, але не змогла цього зробити через корупційні умови, з якими не погоджувалась.
«Йшлося про виділення земельної ділянки в Києві, Одесі, Харкові, Донецьку. Але це питання потребувало «вирішення» за гроші, оскільки в Україні звикли працювати саме так: не буде хабара – не буде ділянки. Але у IKEA позиція щодо хабарів принципова: «Ні!». Тому ні у 2007 році, ні пізніше компанія повноцінно в Україну не зайшла: не погодилася на такі умови», – наголосила Шуляк.
Вона додала, що вартість «вирішення питання» у сфері містобудування може коштувати мільйони доларів. Останній випадок – кейс, описаний у матеріалі «ЕП» щодо земель біля музею «Пирогів», коли тільки за видачу містобудівних умов і обмежень вимагали 4 млн доларів. При тому що загальна сума хабара у межах цього проєкту становила 20 млн дол.
«По-перше, хабарі у сфері містобудування вимагає місцева влада. По-друге, самі будівельні компанії розуміють, що можна домовитись, якщо у них щось не в порядку. Так, зараз лише за кілька десятків гривень можна купити висновок експертизи», – повідомила Шуляк.
Вона наголосила, що видача містобудівних умов і обмежень за даними багатьох опитувань – найбільш корупційна історія. Однак мінімізувати її прояви через усунення чиновників від прийняття рішень поки що не вдалося.
«Свого часу хотіли забрати у місцевої влади цю монополію на рівні законодавства завдяки ухваленню законопроєкту №5655. Йшлося про те, щоб у випадку порушення умов видачі містобудівних умов і обмежень забудовник міг звернутися до Державної інспекції архітектури і містобудування, яка б виступила у цьому випадку як третейський суддя. Але нам це не вдалося через спротив опонентів – місцевої влади, яка, звісно, проти», – підкреслила Шуляк.
Корупційні прояви, наголосила вона, відбуваються на всіх етапах будівництва. Зокрема, при отримання дозволів на будівництво і при введенні обʼєкта в експлуатацію. МАло того, є сотні випадків, коли забудовник просить архітектора і проєктувальника спеціально підвищити клас наслідків обʼєкта з СС1 і СС2 до класу наслідків СС3, оскільки тоді можна було б отримувати всі ці документи не через місцеву владу, а через ДІАМ, де ці процеси вдалося налаштувати прозоро.
«Що робити, щоб цього не було. Потрібно зробити видачу дозволів, містобудівних умов і обмежень тощо автоматичною – без чиновника. Вже створені інструменти щодо цього, наприклад ЄДССБ, яка може автоматично перевіряти обʼєкт і відсікати речі, які неприйнятні. Але цей курс – на подальшу цифровізацію сфери будівництва потрібно продовжувати», – впевнена Голова Комітету містобудування.
Вона наголосила, що коли йдеться про знищення всіх монополій місцевої влади у цій сфері, потрібно долучати й інших гравців. Зокрема, приватний сектор. Є такий позитивний приклад, як робота приватних нотаріусів, не тільки державних, як це було до певного часу. Ефективно працюють і приватні БТІ, оскільки при підвищенні відповідальності приватний сектор може давати більш якісні послуги. При цьому має бути підвищено кримінальну відповідальність для всіх учасників будівельного процесу.