Голова Податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев у своєму Телеграм-каналі проінформував, що, за даними Держстату, на початку липня 2026 року в Україні було зареєстровано понад 1,57 млн юросіб та 1,84 млн ФОПів.
На перший погляд, цифри оптимістичні: навіть в умовах війни українці продовжують запускати власні справи, а реєстраційна активність не зупиняється.
Для розуміння динаміки:
- У другому кварталі-2026 було зареєстровано майже 76 тис. нових ФОПів та 8,9 тис. юросіб.
- Порівняно із першим кварталом показник по ФОПам підскочив на 20%, а юросіб – на 9%.
Але якщо зануритися в ці дані глибше, стають очевидними системні тренди, які потребують зваженого аналізу.
Перше, на що варто звернути увагу, – це колосальний розрив у структурі реєстрацій бізнесу. На одну створену юрособу припадає понад 8 нових ФОПів. Безумовно, це може свідчити про гнучкість нашого мікробізнесу та прагнення людей до самозайнятості.
Проте статистика реєстрацій – це лише фасад. Вона не показує, скільки з цих суб’єктів реально працюють і створюють додану вартість.
Масова реєстрація ФОПів нерідко є наслідком штучного дроблення бізнесу для мінімізації податків. Сама по собі статистика не фіксує масштабів цього явища, але ми маємо відкрито говорити про цю проблему. Податкова оптимізація під виглядом «армії ФОПів» – це виклик для прозорої конкуренції.
Другий маркер – галузева структура. У другому кварталі понад половину нових ФОПів та юросіб – 53,9% і 51,7% відповідно – було зареєстровано у групі секторів, що охоплює торгівлю, фінанси, операції з нерухомістю, технічні та адмінпослуги.
Натомість на промисловість, будівництво та агросектор разом припадало лише близько 7% нових ФОПів і 23,3% нових юросіб.
Економіка сервісу та торгівлі – це беззаперечно добре, але для довгострокової стійкості країні потрібне виробництво.
Наприкінці нардеп додав: «Який висновок ми маємо зробити? Ефективність економічної політики не повинна вимірюватися кількістю нових записів у реєстрах. Наше завдання – дивитися на ситуацію ширше: оцінювати реальні обороти бізнесу, кількість створених найманих робочих місць, обсяги сплачених податків та здатність компаній не припиняти діяльність через рік чи два після старту. Тільки такий підхід дозволить перетворити кількісний приріст у реєстрах на якісну детінізацію економіки та реальне наповнення бюджету країни».
