Жовтий і червоний рівні тривоги з 4 вересня 2026 р.: обов'язки бізнесу, необхідні документи і практичні поради

1. Навіщо роботодавцю наказ і правила поведінки, якщо постанова й так усе визначає?
2. Як оформити згоду трудового колективу працювати під час жовтого рівня загрози? 
3. Що треба зазначити в наказі про роботу під час повітряної загрози? 
4. Як бути із відвідувачами під час повітряної тривоги? 
5. Чи має право бізнес відправляти під час тривоги працівників чи відвідувачів на вулицю?
6. Як створюється безпечний простір і хто визначає, що це саме він? 
7. Як організувати оповіщення про повітряну тривогу? 
8. Чи зобов'язані працівники під час тривоги йти в укриття?
9. На що ще варто звернути увагу?

З 4 вересня 2026 року в Україні діє двоступенева система повітряної загрози – жовтий і червоний рівні, запроваджена Постановою КМУ №1092. 

Жовтий рівень стосується не масової дронової атаки; його встановили для того, щоб бізнес мав змогу працювати під час тривоги. Обов’язковою умовою цього зробили наявність у приміщені (на території) ведення бізнесу укриття, в якому можуть сховатися і персонал, і відвідувачі. 

Увага! 

Якщо у бізнесу немає такого укриття, його треба створити до 4 грудня. Тобто, під час атаки жовтого рівня бізнес без укриття може працювати тільки до цієї дати.

Навчальні заклади такої переваги не мають – якщо в них немає укриття, вони під час повітряної тривоги припиняють роботу. 

Однак, протягом двох тижнів тривала невизначеність: як саме працювати, не маючи укриття? Чи повинен бізнес все ж таки організувати захист для персоналу та відвідувачів?   

З 18 вересня Постанова КМУ №1128 додала до цієї тимчасової схеми роботи поняття безпечного простору, інформаційні таблички та порядок оповіщення. 

Але за фасадом формальних вимог лишається питання, яке найбільше хвилює бізнес: а що конкретно зобов'язаний робити роботодавець, і головне – чого він робити не має права? У статті дамо відповіді на питання, які регулярно виникають на практиці, і які внутрішні розпорядчі документи повинен мати бізнес вже зараз. 

Навіщо роботодавцю наказ і правила поведінки, якщо постанова й так усе визначає?

Одразу варто розвіяти поширену ілюзію: самі Постанови №1092 і №1128 не встановлюють жодних штрафів чи санкцій за їх невиконання. Це не ті нормативні акти, які передбачають відповідальність — у них описано, за яких умов бізнес має право продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози.

Реальний ризик для роботодавця лежить в іншій площині — у загальних нормах трудового законодавства та охорони праці. Якщо працівник постраждає під час тривоги, а роботодавець не зможе довести, що вжив розумних та достатніх заходів для його безпеки, це відкриває шлях до:

• дисциплінарної відповідальності керівника та працівника, відповідального за охорону праці
• матеріальної відповідальності бізнесу перед працівником в частині витрат на відновлення здоров’я або в зв’язку із загибеллю;
• адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 41 КУпАП);
• у найтяжчих випадках — кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці, якщо це спричинило шкоду здоров'ю (ст. 271 ККУ).

Увага! 

Стаття 153 КЗпП прямо зобов'язує роботодавця забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці, а стаття 6 Закону «Про охорону праці» дає працівнику право відмовитися від роботи, що загрожує його життю чи здоров'ю. Це означає, що обов'язок організувати дії персоналу під час тривоги випливає не тільки з Постанов №1092 і №1128, а із загального обов'язку роботодавця дбати про безпеку — постанови лише формалізували його для конкретної ситуації.

Наказ про організацію роботи під час жовтого рівня загрозине звільняє роботодавця від відповідальності автоматично, лише суттєво її знижує — за умови, що обраний варіант дій оформлений відповідно до згаданих Постанов.

Як оформити згоду трудового колективу працювати під час жовтого рівня загрози? 

На практиці роботодавець не може змусити персонал працювати під час повітряної тривоги – адже загроза життю і здоров’ю є і під час жовтого рівня. Для продовження роботи потрібна згода трудового колективу, і Постанова №1092 про це прямо говорить!

Важливо! 

В Постанові №1092 не сказано, як саме треба отримати згоду від трудового колективу на роботу під час жовтої тривоги. Не говориться і про те, що вона повинна бути оформлена документально. Але мати документ про таку згоду – найкращий доказ її отримання, до того ж, він дозволяє зафіксувати й дату отримання згоди. 

Який це буде документ – вирішувати роботодавцю, адже варіантів безліч. Це може бути: 

• заява від кожного працівника. Про те, як вони складаються, зазначено в описі примірної форми, а ми розповідали в статті «Заяви від працівників у 2026 році: правила оформлення, реєстрації, зберігання та зразки документів». В змісті такої заяви можна зазначити «прошу дозволити мені працювати під час жовтого рівня загрози згідно Постанови КМУ від 04 вересня 2026 р. №1092»;
• лист, надісланий на електронну пошту працівника, із запитанням, чи погоджується він працювати під час жовтого рівня загрози (із пояснюванням правил такої роботи і того, як буде забезпечуватися його захист в цей період). Працівник має відповісти, погоджується чи ні, теж електронним листом. Нагадуємо, що, згідно із ч. 2 ст. 7 Закону №2136 у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником. Отже, якщо у вас існує така електронна комунікація – її можна використати для отримання згоди. 

Але, якщо працівників багато, то зібрати та опрацювати згоду чи незгоду від кожного персонально може бути важко і довго. До того ж, Постанова №1092 не вимагає персональної згоди кожного працівника – достатньо згоди трудового колективу. В таких випадках швидше і простіше  провести загальні збори трудового колективу і отримати згоду чи незгоду усього колективу, що задокументувати протоколом зборів.    

Зразок 1. Протокол загальних зборів трудового колективу

(завантажити)

Але для обраного трудовим колективом варіанту «продовжуємо роботу» є важливий нюанс! Колективне рішення (навіть ухвалене одноголосно на зборах) не може позбавити конкретного працівника його особистого права відмовитися від роботи, яку він в якийсь конкретний момент вирішив небезпечною, — це право закріплене статтею 6 Закону «Про охорону праці» і належить кожній людині окремо, а не від трудового колективу. 

Тому якщо частина працівників на зборах висловила незгоду продовжувати роботу під час жовтого рівня, їх варто не ігнорувати «бо більшість проголосувала інакше», а прямо зафіксувати в протоколі (списком, з підписами чи, за необхідності, письмовими поясненнями) — і вивести з-під дії наказу саме в частині обов'язку продовжувати роботу. Для таких працівників на час жовтого рівня діє той самий алгоритм, що й для червоного: припинення роботи і прямування до укриття/безпечного простору.

Що треба зазначити в наказі про роботу під час повітряної загрози? 

Отже, спочатку роботодавцю потрібно узгодити це питання із трудовим колективом, після чого керівник може видати один із двох наказів:

• якщо колектив погодився продовжувати роботу за жовтого рівня загрози (за наявності безпечного простору чи укриття) — видається наказ про організацію дій персоналу з продовженням роботи;
• якщо колектив вирішив не ризикувати і зупиняти роботу вже на жовтому рівні, нарівні з червоним, — видається наказ про зупинення роботи на час тривоги.

Незалежно від обраного варіанта, наказ:

• документально фіксує, що роботодавець вжив усіх залежних від нього заходів (визначив укриття/безпечний простір, призначив відповідальних за оповіщення й супровід, довів порядок дій до кожного працівника під підпис);
• дає підставу вимагати від працівника виконання конкретних дій, передбачених обраним варіантом, — і, відповідно, притягнути до дисциплінарної відповідальності (зауваження, догана, за систематичні порушення — звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП) того, хто свідомо ігнорує встановлений алгоритм, наражаючи на ризик себе та інших;
• визначає, що час, витрачений на прямування до укриття, перебування там і повернення на робоче місце, не вважається порушенням трудової дисципліни чи прогулом — це знімає типове непорозуміння «пішов в укриття — був відсутнім на робочому місці».

Зразок 2. Наказ про організацію дій персоналу та відвідувачів під час повітряної тривоги (продовження роботи за жовтого рівня загрози)

(завантажити)

 

Зразок 3. Наказ про зупинення роботи та організацію дій персоналу і відвідувачів на час повітряної тривоги

(завантажити)

Як бути із відвідувачами під час повітряної тривоги? 

З відвідувачами інша історія, їх наказом керівника бізнесу змусити діяти в певному порядку неможливо. Постанова №1092 прямо визначає: перебування відвідувачів на об'єкті під час жовтого рівня здійснюється на їхній власний розсуд.

Тобто керівник бізнесу не може — і не зобов'язаний — примушувати стороннього відвідувача йти в укриття або у безпечний простір. Відвідувачі мають право нікуди не йти. Або вийти на вулицю. Або сховатися в укриття (безпечний простір) разом із персоналом. 

До того ж, укриття або безпечний простір досі є не в кожному закладі або не на кожній території ведення бізнесу. І про це відвідувачі теж повинні знати! 

Саме тому важлива інформаційна табличка про наявність або відсутність укриття (безпечного простору) на вході (обов'язкова з 18 вересня за Постановою №1128) і голосове оповіщення про тривогу: вони є доказом того, що відвідувача поінформували, а подальший вибір — вже його особиста відповідальність.

Чи має право бізнес відправляти під час тривоги працівників чи відвідувачів на вулицю?

На нашу думку, ні. І в постановах, і в загальному трудовому законодавстві немає жодної норми, яка б давала бізнесу право примусово видаляти людей з приміщення на вулицю під час тривоги, щоб вони самостійно шукали укриття. 

Більше того, такі дії — це практично гарантований програш в суді у разі, якщо через це працівник постраждає вже поза межами об'єкта: роботодавцю буде дуже складно довести, що він не порушив обов'язок забезпечити безпечні умови (ст. 153 КЗпП), адже замість того, щоб скерувати людину до визначеного безпечного місця, він відправив її назовні. 

Якщо укриття/безпечного простору не вистачає на всіх — рішення шукають не за межами об'єкта, а всередині: у наказі та Правилах поведінки під час повітряної тривоги (див. зразок нижче) варто прописати, як розподіляти людей, чи є резервне місце, де можна укритися, словом, як діяти, якщо основний безпечний простір переповнений.

Як створюється безпечний простір і хто визначає, що це саме він? 

Це питання бізнес не завжди вирішує самостійно. 

Постанова №1128 розводить дві ролі:

• балансоутримувач будівлі (власник або управитель) визначає, які саме зони приміщення є найбільш захищеними — на підставі розрахунків захисту від побічної дії звичайних засобів ураження та від максимального надлишкового тиску вибуху. Показник тиску мають визначити Міноборони та Генштаб ЗСУ і довести його до проєктних організацій та бізнесу;
• суб'єкт господарювання (тобто саме підприємство чи ФОП, які там працюють) на підставі цих розрахунків фізично облаштовує безпечний простір.

Тому якийсь квадратний метр площі, визначений «на власний розсуд» директора як безпечний простір, юридично безпечним простором не є — рішення повинне спиратися на аналіз плану приміщення чи території.

Якщо приміщення орендоване — а це типова ситуація для більшості бізнесу — обов'язок облаштувати безпечний простір лежить саме на орендареві як суб'єкті господарювання, але без участі власника/балансоутримувача виконати його неможливо: саме він визначає захищені зони. Тому сторонам оренди доведеться додатково узгодити, яка частина приміщення підходить, хто організовує розрахунки, які роботи потрібні, чи дозволяє це договір оренди і хто оплачує переобладнання. Постанова не визначає розподіл витрат — тому найбезпечніший варіант — оформити це додатковою угодою до договору оренди.

Увага!

Вимог до того, якої площі має бути безпечний простір, на якому поверсі він має бути розташований, чим він має бути обладнаний – Постанова №1128 не встановлює. Це залишається на розсуд бізнесу. 

Проте, вже зараз очевидно, що цей простір повинен бути: 

• достатньої площі, щоб вмістити увесь персонал, а також можливу кількість відвідувачів;
• захищений від можливих побічних наслідків влучання – наприклад, там не повинно бути вікон і скляних дверей тощо, які можуть розбитися від вибухової хвилі і поранити людей.

В ідеалі в ньому мають бути стільці – адже, можливо, чекати доведеться довго. Треба подумати і про воду та доступ до туалету. І мати аптечку та вогнегасник під рукою в такому просторі теж не завадить. Але, повторюємо, прямих вимог щодо того, як саме має виглядати безпечний простір, поки що не встановлено. Скоріш за все, тому, що ця міра – тимчасова. Адже з 4 грудня працювати під час повітряної тривоги можна буде тільки за умови наявності повноцінного укриття.   

Як організувати оповіщення про повітряну тривогу? 

Постанова №1128 покладає на бізнес не лише визначити порядок дій персоналу в разі сигналу «Повітряна тривога», а і оповістити персонал та відвідувачів про початок повітряної тривоги. В ідеалі – з уточненням рівня загрози, якщо під час жовтого рівня працівники можуть продовжувати працювати! 

Тому госпсуб'єкту варто окремим пунктом наказу (див. зразки вище) призначити відповідальну особу саме за оповіщення та організований рух персоналу і відвідувачів до укриття чи безпечного простору — умовно, «за термінову евакуацію».

Ця особа має: 

• почути або отримати сигнал про рівень загрози, 
• невідкладно довести його до всіх присутніх на об'єкті (як саме – Постанова №1128 не встановлює, тому це можна зробити голосом, гучним зв'язком, у внутрішньому чаті — на вибір керівника бізнесу), 
• проконтролювати, щоб рух до укриття/безпечного простору відбувся організовано, а не хаотично. 

Без такого призначення формально виконана вимога (інформаційна табличка на вході про наявність укриття або безпечного простору) на практиці не працюватиме: люди знатимуть, що безпечне місце десь є, але не знатимуть де саме, можуть не почути сигналу повітряної тривоги назовні і не знатимуть, що вже час сховатися.

Про те, хто за що відповідає і кого треба слухатись під час повітряної тривоги, повинні знати усі працівники. Для цього керівник затверджує не лише наказ, а і правила поведінки під час повітряної тривоги, з якими ознайомлюють усіх працівників. 

Ми навели досить загальні правила, але кожен суб'єкт господарювання може розширити їх відповідно до свого виду діяльності, місцезнаходження, інструкцій щодо поводження з обладнанням і технікою, транспортом, які використовує.

Дуже бажано, щоб ці правила висіли у загальнодоступному місці і з ними мали можливість ознайомитись не тільки працівники, а і відвідувачі.

Якщо оповіщенням та евакуацією займатимуться не охоронники, то поруч з правилами не буде зайвим повісити фото працівника, який організовує оповіщення і евакуацію персоналу та відвідувачів – щоб люди знали, до кого звертатися і хто звертається саме до них. 

Зразок 4. Правила поведінки під час повітряної тривоги

(завантажити)

Чи зобов'язані працівники під час тривоги йти в укриття?

Постанова №1092 прямо цього не встановлює — вона дозволяє відвідувачам вирішувати це питання самим, але мовчить про обов'язки працівників. Але звідси не випливає, що для них йти в укриття — справа добровільна.

Обов'язок роботодавця забезпечити безпечні умови праці (ст. 153 КЗпП) працює разом з обов'язком працівника додержуватися вимог з охорони праці, встановлених роботодавцем (ст. 159 КЗпП, ст. 14 Закону про охорону праці). 

Саме внутрішній наказ і Правила поведінки роблять перехід до укриття/безпечного простору обов'язком працівників, закріпленим внутрішнім нормативним актом. 

Відмова виконувати ці розпорядження є порушенням трудової дисципліни й вимог з охорони праці так само, як відмова носити каску на будівельному майданчику.

Важливо! 

Коли працівник, всупереч наказу і Правил, відмовляється переривати роботу й іти в безпечне місце, наражаючи на ризик себе або створюючи проблему з евакуацією для інших, він порушує законодавство з охорони праці.

Порушення розпоряджень керівника з охорони праці тягне за собою дисциплінарну відповідальність: догану або звільнення (ст. 147 КЗпП). І це можливий мінімум. Адже може бути і гірше. Наприклад, якщо керівник наказав під час повітряної тривоги припинити роботу обладнання, а працівник не виконав цього розпорядження, внаслідок чого обладнання було пошкоджене (чого б не було, якби воно припинило роботу), це тягне матеріальну відповідальність працівника. Якщо ж внаслідок відмови працівника прямувати до укриття (безпечного простору), всупереч наказу і Правил, створених для охорони праці,  загинули інші працівники або відвідувачі, можлива і кримінальна відповідальність (ст. 271 ККУ).   

На що ще варто звернути увагу?

• Дедлайн 4 грудня 2026 року. Безпечний простір — це тимчасове рішення. Якщо на об'єкті немає укриття, до цієї дати підприємство повинне створити вже повноцінне тимчасове або постійне укриття. Варто закладати це в плани вже зараз, особливо якщо йдеться про орендоване приміщення й погодження з орендодавцем.
  
  
• Дистанційні і надомні працівники під вимоги Постанов №1092 та №1128 не підпадають — йдеться про людей, які фізично перебувають на місці ведення господарської діяльності. Тому, якщо є можливість, переведіть хоча б частину працівників на роботу з дому або з іншого місця (дистанційно).
  
  
• Будівлі та приміщення спільного користування (ТРЦ, бізнес-центри). Постанова №1128 не уточнює, хто саме відповідає за оповіщення, коли будівлю ділять кілька суб'єктів господарювання. Найбезпечніший підхід — централізоване рішення від власника/орендодавця будівлі, зафіксоване письмово, а не покладання на кожного орендаря окремо. Але, не забувайте, що відповідальність за проведення сповіщення несе кожен суб’єкт господарювання (юрособа чи ФОП) окремо. Те саме стосується і евакуації персоналу та відвідувачів. У вас все рівно має бути працівник, який слідкує за станом повітряної тривоги. І має бути план Б, якщо централізоване оповіщення не спрацювало і евакуація персоналу та відвідувачів централізовано не почалася.
  
  
• Оплата часу тривоги. Час, витрачений на прямування до укриття, перебування там і повернення, не повинен трактуватися як прогул чи невиконання норми — це варто прямо прописати в наказі, щоб уникнути суперечок про облік робочого часу. Якщо працівник знаходиться в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до статті 34 КЗпП для такого працівника має бути оформлений простій. Згідно з вимогами статті 113 КЗпП  час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На цьому наполягає Держпраці у своїх роз’ясненнях. Звісно, що, на територіях, де повітряна тривога лунає щодня (а іноді і щогодини), оформлювати кожну з них як простій, це чимале додаткове навантаження для роботодавців та кадровиків. Сподіваємось, що це питання буде надалі врегульовано – наприклад, на період воєнного стану змінами до Закону №2136 можна запровадити оплату такого часу як відпрацьованого.