Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На своїй сторінці у Фейсбук прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 26 червня анонсував: 5 «безвізів», які є в планах у Уряду:
«Ми суттєво просунулися в торговельних відносинах, проте це тільки початок. Одним із головних наших пріоритетів в останній рік стала підготовка до оновлення торговельної частини Угоди про Асоціацію. Активно проводимо діалог з українським бізнесом, аби максимально врахувати його потреби та збільшити доступ українських товарів на європейські ринки.
Також в найближчі кілька років ми плануємо домовитися з Євросоюзом про 5 «безвізів» у різних сферах. Мова йде про «промисловий безвіз», «авіаційний безвіз», «цифровий безвіз» «енергетичний безвіз» та «митний безвіз».
«Промисловий безвіз» (угода АСАА) – це визначення нашої системи технічного регулювання та оцінки відповідності на рівні з європейською. Це дозволяє виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника. Укладання Угоди стане сигналом усьому світу, що в Україні якісне промислове виробництво, якому можна довіряти. Підписання цього безвізу може відбутися в найближчий рік.
«Авіаційний безвіз» (угода про Спільний авіаційний простір). Це про лібералізацію допуску авіакомпаній на внутрішні ринки. Це означає, що українські авіаперевізники отримають розширений доступ на ринок ЄС і натомість європейські компанії зайдуть в Україну. Відтак конкуренція сприятиме зниженню цін на авіаквитки. Ринок авіаперевезень стане конкурентним, відкритим і прозорим. Є всі сподівання, що ця угода також буде підписана вже цьогоріч.
«Митний безвіз». Приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та відповідно повноцінний запуск системи NCTS. За цими термінами стоїть вкрай важлива та фундаментальна реформа: обмін митними даними між Україною та країнами Європи. А це означає зменшення простору для шахрайства щодо митної вартості, а також спрощення роботи митниці для білого бізнесу. У березні цього року Держмитслужба розпочала етап національного застосування NCTS, а вже в 2022 році Україна може розпочати процес приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
«Енегетичний безвіз». Вже 2038 днів Україна не імпортує газ із Росії. Енергетичний безвіз з ЄС – це відокремлення від енергосистеми з Білоруссю та Росією та приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E. Ринок електроенергії стане більш конкурентним та прозорим. Ми станемо частиною великої європейської енергетичної системи із чіткими та зрозумілими правилами гри. Це важливий етап для нашої енергетичної незалежності. Плануємо, що таке приєднання відбудеться вже в 2023 році.
«Цифровий безвіз», або приєднання до цифрового ринку ЄС. Позитивний ефект від приєднання до цього ринку експерти оцінюють в декілька мільярдів доларів для економіки нашої країни. Електронна комерція, телекомунікації, цифрові послуги. Все це частина Цифрового ринку ЄС і ми активно готуємося, аби стати його частиною. У 2020 році Мінцифри була розроблена Дорожня карта інтеграції до такого ринку».
