Для сучасного бізнесу приймання платежів через термінали самообслуговування (ПТКС) – це зручно та ефективно. Проте це питання у 2025 році перетворилося на справжнє поле юридичних баталій.
Юридична компанія YANKIV розповідає, що підприємці опинилися між двома вогнями: фіскальною позицією Державної податкової служби (ДПС) та судовою практикою, що все частіше стає на бік бізнесу. Відповідь на питання, чи потрібен власний програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), вже не залежить лише від того, кому належить термінал.
Неправильне тлумачення складної ситуації може призвести до значних штрафів, особливо з урахуванням їх повного відновлення з 1 серпня 2025 року.
Що таке ПТКС і чому виникає плутанина з ПРРО
Програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) – це пристрій, який дозволяє споживачеві самостійно здійснювати платіжні операції. Найпоширеніші приклади – платіжні термінали у супермаркетах, торгових центрах та на вулицях, через які можна оплачувати послуги чи поповнювати рахунки.
Основна плутанина виникає через те, що сам ПТКС часто видає певний документ, схожий на чек. Підприємці помилково вважають, що якщо термінал вже щось «фіскалізував», то їхній обов’язок виконано. Однак ключове питання полягає в тому, хто є власником цього ПТКС, який саме документ він видає, і як цю операцію трактують податківці та суди.
Банківські ПТКС: коли ПРРО не потрібен
Якщо програмно-технічний комплекс самообслуговування належить банку і надає користувачеві можливість здійснювати операції з переказу коштів, застосування ПРРО продавцем не вимагається.
Коли клієнт здійснює оплату через банківський ПТКС, така операція з точки зору законодавства є банківською.Кошти переказуються з рахунку клієнта або зараховуються на ваш поточний рахунок у форматі IBAN. У цьому випадку продавець не зобов’язаний застосовувати власний РРО/ПРРО, оскільки операція не підпадає під визначення розрахункової в розумінні Закону України №265/95-ВР. Це правило також поширюється на оплати за QR-кодом, в якому зашифровані повні банківські реквізити IBAN продавця.
Небанківські ПТКС: обов’язковий ПРРО за версією ДПС
Зовсім інша ситуація, на думку податкової, складається з терміналами небанківських фінансових установ (наприклад, EasyPay, City24) або комерційних агентів банків. Якщо такі ПТКС здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу, ДПС наполягає, що власники товарів зобов’язані застосовувати ПРРО для фіскалізації всіх таких продажів.
У цьому випадку продавець зобов’язаний фіскалізувати таку операцію через власний зареєстрований РРО/ПРРО. Позиція ДПС тут однозначна: небанківська установа надає фінансову послугу з переказу коштів, а продавець реалізує товар чи послугу. Це дві різні операції, і кожна має бути оформлена належним чином.
Розбір позиції ДПС: чому це не подвійна фіскалізація
Податкова служба регулярно надає роз’яснення щодо цього питання. В індивідуальних податкових консультаціях ДПС чітко розмежовує поняття чеків та спростовує міф про подвійну фіскалізацію.
Коли клієнт платить через ПТКС небанківської установи, він отримує квитанцію про переказ коштів. Цей документ підтверджує лише факт, що фінансова установа прийняла гроші для подальшого переказу. Однак цей документ не є розрахунковим документом, що підтверджує купівлю-продаж товару чи послуги.
ДПС пояснює: небанківська установа фіскалізує свою операцію – надання фінансової послуги, а підприємець фіскалізує свою – продаж товару. Це два різні суб’єкти господарювання та дві різні господарські операції.
Конфлікт із судовою практикою: прецедент «Нової Пошти»
Найгостріший конфлікт у 2025 році виник навколо післяплати через логістичних операторів та їхніх фінансових партнерів (наприклад, NovaPay). Попри непохитну позицію ДПС, суди все частіше стають на бік підприємців.
Низка судових рішень, включно з рішенням П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №420/19624/24, підтвердила, що застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, якщо товар продається виключно на умовах післяплати з доставкою поштою або кур’єрською службою. Суди аргументують це тим, що продавець не бере безпосередньої участі у прийманні готівки чи картки від покупця, а місце проведення розрахунку (відділення пошти) не є його господарською одиницею.
Проте навіть виграні суди не змінюють загальної позиції ДПС, яка продовжує наполягати на своєму та виписувати штрафи під час перевірок, посилаючись на власні роз’яснення. Важливо розуміти, що рішення апеляційного суду ще може бути оскаржене у Верховному Суді, тому воно не створює остаточного прецеденту для всіх підприємців.
Практичний алгоритм дій для підприємця у 2025 році
В умовах правової невизначеності простий алгоритм неможливий. Підприємець має обрати стратегію, оцінивши власні ризики.
Крок 1: Завжди ідентифікуйте оператора. З’ясуйте, через чий ПТКС або сервіс ваші клієнти здійснюють оплату. Це основа для подальших рішень.
Крок 2: Оцініть ризики та оберіть свою стратегію.
Стратегія А (Консервативна): Повністю дотримуватися вимог ДПС. Фіскалізувати через власний ПРРО абсолютно всі операції, що проходять через небанківські установи та сервіси післяплати.
- Плюси: Гарантована відсутність претензій та штрафів від податкової.
- Мінуси: Додаткові витрати на ПРРО та його обслуговування.
Стратегія Б (На основі судової практики): Не застосовувати ПРРО для операцій з післяплатою через поштових та логістичних операторів, спираючись на рішення судів.
- Плюси: Економія на витратах.
- Мінуси: Майже гарантована увага з боку ДПС, висока ймовірність нарахування штрафів та необхідність відстоювати свою правоту в суді. Окрім цього, існує ризик отримання офіційного запиту від ДПС з вимогою надати пояснення, ігнорування якого тягне за собою окремий штраф.
Крок 3: Технічна реалізація (для Стратегії А). Якщо ви обрали консервативний шлях, ключовим є правильне визначення моменту фіскалізації. Згідно з роз’ясненнями ДПС, при дистанційній торгівлі (наприклад, з доставкою через поштового оператора) фіскальний чек має бути сформований та виданий покупцю до моменту передачі товару перевізнику. Це означає, що роздрукований чек необхідно вкласти у посилку, або ж надіслати електронний чек покупцю (на e-mail, у месенджер) саме в цей момент, а не пізніше.
Штрафи та відповідальність у 2025 році
З 1 серпня 2025 року для всіх суб’єктів господарювання відновлюються повнорозмірні штрафи за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО. Пільговий період зі зниженими ставками, що діяв для деяких категорій ФОП, завершується.
Розмір штрафів становить:
- 100% від суми розрахунку, проведеного з порушеннями, – за перше порушення.
- 150% від суми розрахунку, проведеного з порушеннями, – за кожне наступне.
В умовах правової колізії ціна помилки або програного суду є надзвичайно високою. Неправильне визначення необхідності застосування ПРРО може призвести до значних фінансових втрат.
Часті запитання
Чи потрібно використовувати ПРРО, якщо ПТКС небанківської установи вже видав фіскальний чек з номенклатурою моїх товарів?
З точки зору ДПС, так, потрібно. Податкова вважає, що небанківські установи не мають права здійснювати торговельну діяльність, тому відображення номенклатури у їхніх чеках є некоректним і не скасовує обов’язку продавця видати власний чек.
У який момент я маю видати фіскальний чек при оплаті через ПТКС?
Момент видачі чека залежить від ситуації. При оплаті в точці продажу – чек видається негайно. При дистанційній торгівлі з післяплатою, згідно з вимогами ДПС, фіскальний чек має бути сформований до моменту передачі товару поштовому або кур’єрському оператору для доставки. Його необхідно або вкласти у посилку, або надіслати покупцю в електронному вигляді (на e-mail, у месенджер) саме в цей момент.
Які штрафи за неправильне використання ПРРО з ПТКС у 2025 році?
З 1 серпня 2025 року штрафи становлять 100% від суми операції за перше порушення та 150% за кожне наступне для всіх суб’єктів господарювання.
Як визначити статус оператора ПТКС?
Перевірте документи договору або зверніться до оператора. Також інформація про надавача платіжної послуги завжди вказана на квитанції, яку видає термінал.