Свіже роз’яснення від ДФС: столові вина – це підакцизний товар, тому потрібен РРО
Податківці в ІПК від 01.02.2019 р. №380/6/99-99-14-05-01-15/ІПК нагадали, що відповідно до п. 215.1 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).
Своєю чергою, у п. 215.3.1 ПКУ визначено ставки акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, в тому числі і на столові вина.
Столові вина є підакцизним товаром
Ст. 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, або у випадках передбачених цим законом із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.
Винятки з цього правила встановлені ст. 9 Закону про РРО.
А ще існує Постанова №1336 (прийнята на виконання ст. 10 Закону про РРО), якою затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, але із використанням розрахункових квитанцій та КОРО. Ми цю постанову (в її останній редакції) аналізували тут. Проте відповідно до п. 2-1 Постанови №1336 дія цієї постанови не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. А як було зазначено вище, столові вина як раз підпадають під підакцизні товари.
Відповідно до цього, податківці у згаданій ІПК дійшли висновку: у разі здійснення суб’єктом господарювання розрахункових операцій при продажу столових вин використання РРО є обов’язковим.
Хто може не застосовувати РРО при торгівлі столовими винами?
Відповідь на це ми можемо знайти в зазначеній ІПК.
Податківці зауважують, що у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (роботи, послуги) виключно через банківські установи РРО не застосовується. Звісно, це правило не працює при розрахунку платіжною карткою через термінал за місцем торгівлі, але ось при оплаті за товар через банк (з рахунку на рахунок) – РРО не потрібен.
І звісно, якщо йдеться про продаж столових вин підприємцями 1-3 груп платників єдиного податку, то вони можуть не застосовувати РРО на підставі п. 296.10 ПКУ. Тобто, якщо сума їх річного доходу не перевищує 1 млн грн.
Але податківці з цього приводу роблять суттєве зауваження: встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу, не допускається. І це, до речі, не власна думка ДФС, а норма преамбули Закону про РРО. Чому це важливо?
Закон про алкоголь звільняє від застосування РРО при торгівлі столовим вином
Частина 7 ст. 15-3 Закону про алкоголь містить таку норму: продаж вин столових здійснюється без застосування РРО з використанням книжок та КОРО.
Ось і все, і немає жодних додаткових вимог чи умов. Це призводить до плутанини, в тому числі, самих податківців. Наприклад, у 2017 році тернопільські податківці надали роз’яснення, яке суперечить коментованій ІПК.
Хто ж правий? Ще раз наголосимо:
- правила і випадки застосування РРО встановлює Закон про РРО і (наразі для підприємців-єдинників) ПКУ;
- інші закони не можуть встановлювати виключення із цих правил і випадків. Більш того, преамбула Закону про РРО говорить, що навіть встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу, не допускається. Тож існування такої норми в Законі про алкоголь суперечить чинному законодавству.
Тому, на нашу думку, правильною є коментована ІПК від 01.02.2019 р. №380/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.
