Випадки застосування РРО згідно з законом
Нагадаємо, що ч. 1 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (зі застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
При цьому розрахунковою операцією вважається:
- приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг),
- видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу),
- у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Коли замість РРО можна застосовувати РК + КОРО
Постанова №1336 затверджує:
- граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим;
- перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, але із обов’язковим використанням РК та КОРО (далі – Перелік №1336).
Ця постанова була створена КМУ (і час від часу ним переглядається) на виконання норм ст. 10 Закону про РРО. Але ст. 9 Закону про РРО встановлені інші правила звільнення від застосування РРО. Тож, розглянемо, як існування та зміни до Постанови №1336 вплинуть на суб’єктів господарювання, залежно від системи оподаткування, на якій вони перебувають.
Підприємці на єдиному податку і Постанова №1336
За п. 6 ст. 9 Закону про РРО звільнено від застосування РРО при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) підприємців, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
За п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Але Переліком №1336 встановлюються види діяльності, у яких хоч і можна не застосовувати РРО, але обов’язково слід застосовувати РК та КОРО!
Тож виходила цікава ситуація: однією нормою Закону про РРО (та ПКУ) підприємці-"єдиннники" позбавлені обов'язку застосування РРО без усяких додаткових вимог і обмежені обсягом доходу в 1 млн грн. А за іншою (і Постановою №1336) – при продажу продовольчих товарів та пива такі підприємці були зобов’язані застосувати РК та КОРО (про що далеко не усі підприємці знають).
Наприклад, до внесення змін, згідно з п. 1 Переліку №1336, роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснювалася фізособами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, вимагала від таких підприємців застосування РК та КОРО. При цьому Постановою №1336 для цих видів діяльності граничний розмір доходу не встановлюється.
Чи змінилася ситуація після внесення змін до Постанови №1336?
- По-перше, в Постанові №1336 з'явилося уточнення, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у Переліку №1336, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн гривень, обов’язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ПКУ. Наголошуємо, що це лише уточнення, яке повністю відповідає нормам ПКУ і нічого в них не змінює.
- По-друге, пункт 1 Переліку №1336 змінив редакцію. І тепер складання РК та ведення КОРО вимагається при роздрібній торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Юрособи (незалежно від системи оподаткування) та ФОП на загальній системі оподаткування
Для підприємців на загальній системі оподаткування жодних пільг у застосуванні РРО ПКУ не містить. А отже, для них, як і для юросіб (незалежно від системи оподаткування), не застосовувати РРО можна лише у випадках, визначених ст. 9 та 10 Закону про РРО.
При цьому, якщо звільнення від обов’язку застосовувати РРО передбачено ст. 10 Закону про РРО і Переліком №1336, суб’єкти господарювання мають проводити розрахункові операції за допомогою РК та КОРО.
Раніше у «Віснику» податківці наводили таблицю із видами таких операцій. Після внесення змін до Постанови №1336 її показники теж змінилися. Тож ми склали оновлену таблицю за даними від податківців із урахуванням цих змін. Переглянути таблицю>>
На що слід звернути увагу в новій редакції цієї Таблиці? Наведемо зміни докладно.
На кого поширюються правила, встановлені Переліком №1336
Якщо підприємства або фізособа-підприємець на загальній системі, а також юрособи-"єдинники" третьої та четвертої групи проводять види діяльності, встановлені Переліком №1336, то вони мають право використовувати РК та КОРО замість РРО в межах граничного обсягу доходу для їх застосування.
Але відтепер дія Постанови №1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. У змісті Постанови №1336 з’явився новий пункт 2-1 щодо цього. Про це поговоримо далі.
Граничний обсяг операцій без РРО
За Постановою №984 з 20 грудня 2017 року граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим:
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку №1336, - 500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання (замість 200 тис. грн);
- для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 переліку, - 250 тис. грн (замість 75 тис. грн) на один відокремлений підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
А от для форм і умов проведення діяльності, визначених у пунктах 1, 8-11, 15, 19-21, 24-26 переліку, як і раніше, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється. Про них ми зазначили тут.
Зміни у Переліку видів діяльності
Від використання РК при наданні побутових послуг фізосіб-"єдинників" звільнено від застосування РК. Відповідну зміну внесено до п. 11 Переліку №1336.
Також у п. 8 Переліку №1336 уточнено, що відповідний перелік товарів буде встановлюватися Кабінетом Міністрів України за поданням Мінінфраструктури. Раніше їх затверджувало Держкомзв’язку та погоджувало з Мінекономіки та податковим органом.
Вид діяльності, зазначений у п. 10 Переліку №1336, викладено у новій редакції. Відтепер він містить продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах. Раніше це стосувалося продажу квитків, а також продажу у кіосках телефонних карток, що застосовуються у таксофонних мережах.
До того ж змінено зміст п. 15 Переліку №1336. За ним тільки при продажі товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, встановленим КМУ за поданням Мінінфраструктури можна буде застосувати РК та КОРО. З цього виду діяльності виключено продаж алкоголю та тютюну. Це відбулося, оскільки Постанова №1336 не поширюється на продаж підакцизних товарів. Тож при їх продажу слід буде застосувати РРО за загальними правилами.
Із переліку виключено реалізацію білетів державних лотерей. Також зник такий вид діяльності, як надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирів. Тобто при отриманні коштів у готівковій формі у разі здійснення таких видів діяльності слід застосовувати РРО вже за нормами ст. 9 Закону про РРО.
Насамкінець викладено у новій редакції абз. 2 п. 25 Переліку №1336. Якщо раніше він містив послуги з видачі дозволів на вилов риби і полювання, то після внесення змін Постановою №984 він поширюється на послуги з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка).
Коли набирають чинності зміни
Постанова №984 набрала чинності 20 грудня, з дня її опублікування. Але підпункти 2 і 6 її пункту 2 набирають чинності через шість місяців після набрання чинності цією постановою. Це стосується нових правил затвердження переліків товарів для видів діяльності, встановлених п. 8 та 15 Переліку №1336.
Ганна Бикова, Ганна Русанова
