Якщо оплату за послугу отримано частково готівкою, а частково через Liqpay – застосовуйте РРО/ПРРО. А якщо тільки Liqpay ?...

Коментар до ІПК ДПСУ від 29.06.2021 р. №2541/ІПК/99-00-07-05-01-06

ТОВ звернулося зі запитом до ДПС про те, що товариство навчає роботі з медичним обладнанням і планує приймати оплату за  це за допомогою системи Liqpay та готівкою:

• чи має товариство застосовувати РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій з оплати надання послуг з навчання за допомогою системи Liqpay?
• чи має товариство застосувати РРО/ПРРО, якщо оплата буде здійснюватися і готівкою, і Liqpay? 

Тобто у першому випадку оплата за послугу здійснюється безготівково за допомогою системи Liqpay у повній сумі вартості послуги. На нашу думку, в цьому випадку діє пільга, передбачена п. 14 ст. 9 Закону №265, згідно з якою  РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Але податківці в коментованій ІПК хоч і згадують про цю пільгу, проте наприкінці ІПК доходять до висновку: якщо послуга цілком сплачена за допомогою Liqpay - її треба провести через РРО/ПРРО.

Проте, як ми повідомляли раніше, посилаючись на теж саму пільгу, ДПСУ консультувала що при застосуванні Liqpay РРО/ПРРО застосовувати не потрібно. І з таким ствердженням ми були згодні, такою є наша позиція і зараз.

Своєю чергою, НБУ вважає Liqpay сервісом банків, що надається клієнтам для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та послуги. Про це, а також про неоднозначність такого визначення ми писали тут.

Таким чином, консультації ДПС з приводу того, чи застосовувати РРО/ПРРО в ситуації оплати послуги за допомогою системи Liqpay - суперечливі. І кожен продавець вирішує, якого роз’яснення дотримуватися, самостійно. Або ж, як у коментованому випадку, отримує власну ІПК і тоді вже діє за нею.

А от у другому випадку, коли частина вартості однієї послуги оплачується готівкою, а частина – безготівково за допомогою системи Liqpay,  податківці вважають, що право на пільгу втрачається, адже оплата здійснена не виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Тому обидві часткові оплати слід зареєструвати через РРО.

Що ж, формально автори ІПК мають рацію – і все через слово «виключно», яке застосоване у формулюванні п. 14 ст. 9 Закону №265. Важко сперечатися з тим, що у разі часткової оплати однієї послуги готівкою, а частково – за допомогою системи Liqpay, втрачається «виключність» оплати послуги через дистанційні сервіси.

Втім, СГ теж можуть грати у цю гру та розбивати послуги на частини, а потім називати ці частини окремими послугами. Наприклад, у даній ситуації йдеться про таку послугу, як навчання  роботі з медичним обладнанням. Якщо, приміром, клієнту потрібна послуга з навчання чотирьох фізичних осіб протягом двох годин, то її можна вимірювати різними способами:

• вважати навчання чотирьох осіб протягом двох годин однією послугою (тобто не розбивати на частини);
• вважати однією послугою навчання однієї особи – тоді, якщо навчається чотири особи, це буде чотири окремі послуги;
• вважати одиницею послуги одну годину навчання однієї людини – тоді маємо вже вісім послуг.

За таких умов з’являються різні варіанти оплати за ці послуги.

В останньому випадку, якщо оплату за три години навчання буде здійснено готівкою, а оплату за решту п’ять години – через систему  Liqpay, то ця друга оплата вже буде самостійною оплатою за інший обсяг послуг (п’ять годин) і вона буде здійснена виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

І в такому випадку першу оплату слід реєструвати через РРО/ПРРО як готівкову оплату трьох годин навчання, а на другу оплату поширюється звільнення відповідно до п. 14 ст. 9 Закону №265.

У першому ж випадку, якщо вважати, що навчання чотирьох осіб протягом двох годин – це одна неподільна послуга, і частину її вартості буде оплачено готівкою, а іншу частину -  через систему Liqpay, то цю часткову оплату через Liqpay потрібно буде зареєструвати через РРО/ПРРО так само, як і готівкову.

Зрозуміло, що всі ці «формальності» слід оформити документально, зокрема, затвердити номенклатуру та ціну одиниці послуг наказом керівника підприємства.

Випадки, коли РРО/ПРРО не застосовується

Також у коментованій ІПК податківці нагадали й деякі інші випадки, коли РРО/ПРРО може не застосовуватися. А саме при здійсненні товариством розрахунків із покупцями «виключно у безготівковій формі»:

• шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку;
• шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі онлайн-банкінг) з використанням реквізитів рахунку, зазначених відповідно до Національного та міжнародного стандартів IBAN Registry:2009, NEQ,  ДСТУ-Н 7167:2010;
• у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Зверніть увагу, що в перших двох випадках кошти надходять від самого платника без участі еквайра і тому не є розрахунковими операціями для отримувача, а у третьому випадку РРО/ПРРО не застосовується за нормами Закону №265.

У випадках оплати іншим способом, зокрема, здійснення клієнтом оплати зі застосуванням електронного платіжного засобу (далі – ЕПЗ), тобто  платіжної картки, чи готівкою, у суб’єкта господарювання виникає обов’язок при проведенні розрахункових операцій застосовувати РРО/ПРРО зі зазначенням у розрахунковому документі способу оплати.

І нарешті ми бачимо в ІПК логічний висновок про те, що саме еквайрингові операції є розрахунковими операціями для цілей застосування РРО: якщо товар оплачується за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок товариства будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори. Саме про це ми писали у нашій аналітиці про безготівкові розрахункові операції:  безготівкова, але  розрахункова операція (тобто операція, яку треба провести через РРО/ПРРО!) виникає лише тоді, коли отримувач платежу (торговець) укладає договір з еквайром і отримує через нього вхідні платежі від покупців (клієнтів).

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!