Про електронні чеки, РРО для юристів, інтернет-еквайринг та дещо інше: консультує ДПС

Коментар до ІПК ДПС від 24.12.2021 р. №4789/ІПК/99-00-07-05-01-06

та від 31.12.2021 р. №4885/ІПК/99-00-07-05-01-06

Наприкінці грудня 2021 року податківці видали дві ІПК щодо застосування РРО.  В них розглядалися такі запитання:

• Як видати покупцю/клієнту розрахунковий документ в електронній формі?

• Коли реєструвати через РРО оплати покупців/клієнтів, що отримані через систему інтернет-еквайрингу?

• Як виправити Z-звіт, якщо технічний збій виявлено наступного робочого дня після закриття зміни та формування Z-звіту?

• Чи діє критерій обсягу доходу ФОП в розмірі 220 мінзарплат для цілей застосування РРО/ПРРО у 2022 році?

• Чи потрібен юристу РРО, якщо оплату за юридичні послуги він приймає виключно на рахунок у банку?

• Яка відповідальність у 2022 році передбачена за порушення у сфері застосування РРО?

Перші три питання розглянуті в ІПК від 24.12.2021 №4789/ІПК/99-00-07-05-01-06, а решта – в ІПК від 31.12.2021 №4885/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Як видати покупцю/клієнту розрахунковий документ в електронній формі?

Податківці аналізують текст п. 2 ст. 3 Закону про РРО та доходять таких висновків:

• Суб’єкт господарювання в обов’язковому порядку повинен надати покупцю розрахунковий документ у паперовій та/або в електронній формі. Тобто чек РРО може бути створений тільки в паперовій або тільки в електронній формі, або одночасно в паперовій і електронній формі. Чек тільки в електронній формі без паперової надається покупцю тільки за його згодою на наданий ним абонентський номер або адресу електронної пошти. Тобто за замовчуванням чек повинен створюватися обов’язково у паперовій формі, з опціональною наявністю електронної форми. Електронна форма чека без наявності паперової можлива тільки за згодою покупця. При цьому спосіб отримання електронного чека визначається саме клієнтом, який обирає місце (адресу) надсилання розрахункових документів, а не способи їх вручення.

• Якщо покупець/клієнт вимагає отримання паперового розрахункового документа, продавець не може відмовити йому у такому способі отримання розрахункового документа. 

• Обов'язок продавця з надання розрахункового документа вважається виконаним у момент надання особі паперового чи надсилання електронного розрахункового документа (звісно, у разі згоди покупця на отримання електронного чека).

Коли реєструвати через РРО оплати покупців/клієнтів, що отримані через систему інтернет-еквайрингу?

Відповідно до абзацу шостого статті 2 Закону про РРО розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З цього випливає, що розрахункова операція відбувається саме в той момент, коли еквайр списує з рахунка платіжної картки суму, що підлягає оплаті. А оскільки чек потрібно видавати покупцю саме під час розрахункової операції, то для цього потрібно отримувати від еквайра інформацію про отримані платежі. Якщо платежі надходять у позаробочий час продавця, то сформувати чеки на такі надходження потрібно не пізніше наступного робочого дня після опрацювання виписки про рух коштів на рахунку (рахунках), у випадку її надходження у позаробочий час. Докладніше про це ми писали тут.

Як виправити Z-звіт, якщо технічний збій виявлено наступного робочого дня після закриття зміни та формування Z-звіту?

Податківці відповідають лаконічно: порядок коригування виявлених помилок в Z-звітах (фіскальних звітних чеках) чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Відповідно до п. 2 Вимог №199 Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та внесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.

Відповідно до п. 13 Вимог №199 формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

1. друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;

2. обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;

3. створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

4. друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Далі конструкція фіскального блоку повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній пам'яті. При цьому інформація повинна зберігатися у фіскальній пам'яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації (п. 24 та п. 28 Вимог №199).

Виходячи з цього, робимо висновок, що при формуванні Z-звіту інформація з нього одноразово заноситься у фіскальну пам’ять РРО і надалі не може бути змінена. Тому й виправити сформований Z-звіт неможливо. Не допоможе також і проведення певних операцій через РРО після формування помилкового Z-звіту. 

На практиці радимо уважно перевіряти всі операції перед формуванням Z-звіту. Для контролю операцій можна скористатися Х-звітом.

Чи діє критерій обсягу доходу ФОП в розмірі 220 мінзарплат для цілей застосування РРО/ПРРО у 2022 році?

З 1 січня 2022 року всі ФОП-"єдинники" повинні застосовувати РРО, крім платників єдиного податку І групи (пп. 296.10 ПКУ).

Відповідно до п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, з 1 січня 2021 року по 1 січня 2022 року застосування РРО та/або програмного РРО для платника єдиного податку є обов’язковим у разі отримання таким платником доходу, що перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, зазначеним пунктом ПКУ чітко регламентовано, що такий критерій для цілей застосування РРО та/або програмних РРО, як обсяг доходу, діяв виключно у період по 01.01.2022 р.

Чи потрібен юристу РРО, якщо оплату за юридичні послуги він приймає виключно на рахунок у банку?

Податківці нагадують, що при розрахунках за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується. Така пільга встановлена п. 14 ст. 9 Закону про РРО. У контексті цього пункту банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів – це клієнт-банк, інтернет-банкіг, інтернет-еквайринг тощо. 

Отже, якщо юрист (та будь-який ФОП, що надає послуги) веде діяльність лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, він не зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО.

Також не потребують обов’язкового застосування РРО та/або програмних РРО розрахунки, що здійсненні виключно у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП (із використанням IBAN, онлайн-банкінгу), через касу банку, через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок ФОП, оскільки такі операції не підпадають під визначення розрахункових у розумінні Закону про РРО.

Яка відповідальність у 2022 році передбачена за порушення у сфері застосування РРО?

Наприкінці нагадаємо про зміни у штрафах за порушення.

1 січня 2022 року закінчився перехідний період, коли застосовувалися знижені розміри штрафних санкцій. Тепер санкції діють у повному розмірі. 

Так, відповідно до п. 1 статті 17 Закону про РРО  у разі встановлення під час перевірки факту: 

• проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); 

• непроведення розрахункових операцій через РРО  та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;

• невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання. Під це визначення підпадає, зокрема, таке порушення, як відсутність хоча б одного з обов’язкових реквізитів чека. Це стосується тих СГ, які зараз повинні зазначати в чеках штрихкод акцизної марки. З 1 січня 2022 року незазначення цього реквізиту робить недійсним увесь чек в цілому. Докладніше про це читайте тут;  

за рішенням відповідних контролюючих органів до нього застосовуються фінансові санкції у розмірі:

• 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

• 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Нагадаємо, що першим порушенням податківці вважають одну розрахункову операцію, і штраф буде в розмірі 100% вартості такої операції. 

Всі подальші  чеки з порушенням вже «тарифікуватимуться» по 150% від вартості.

Про це говориться у консультації «Яким чином буде визначатись кількість порушень у сфері використання РРО та/або ПРРО, а саме: за кількістю фактично проведених перевірок або за кількістю фактично встановлених порушень під час однієї перевірки?» у «ЗІР».

***

А найбільша спільнота бухгалтерів в Україні – у нашій групі на Facebook