Зміни до Положення №148 були внесені Постановою НБУ від 19.09.2022 р. №205. Ця постанова набрала чинності 08.10.2022 р.
Зміни важливі: щодо операцій з підзвітними коштами
У п. 20 Положення №148, який регламентує зняття готівки з рахунків за допомогою платіжних інструментів, внесено дві зміни, що варті уваги.
По-перше, у цьому пункті вже немає згадки про корпоративні та особисті електронні платіжні засоби. Тепер йдеться тільки про одержання довіреною особою готівки з рахунку зі застосуванням платіжного інструменту.
Причому, виходячи з формулювання «Фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі», тут маються на увазі довірені особи тільки юросіб (тобто до ФОПів п. 20 Положення №148 не застосовується). І відповідно мається на увазі рахунок юрособи, до якого був емітований платіжний інструмент, яким користується довірена фізособа.
По-друге, виключено вимогу про те, що підзвітна особа повинна додавати до авансового звіту документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала). Цих слів вже немає у новій редакції п. 20 Положення №148.
Тепер до авансового звіту потрібно додати лише документи про використання коштів за призначенням (чеки РРО, готельні рахунки, траспортні квитки тощо) та повернути невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядок, визначені для підзвітних осіб нормами п. 170.9 ПКУ.
Якщо ж кошти були отримані з банкомату, але не використані, підзвітній особі достатньо надати авансовий звіт про це і здати ці кошти в касу. Документ про одержання цих коштів додавати до авансового звіту більше не потрібно.
Приведення Положення №148 у відповідність до закону
Нагадаємо, що Закон про платіжні послуги набрав чинності з 1 серпня 2022 року.
Зокрема, у Законі про платіжні послуги визначено такі терміни:
- комерційний агент;
- небанківський надавач платіжних послуг;
- платіжний інструмент;
- різні види рахунків.
Відповідні термінологічні правки були внесені і в Положення №148.
Комерційні агенти та надавачі платіжних послуг
Комерційний агент (агент) – це юридична особа або фізична особа-підприємець, яка діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок особи, яку вона представляє під час надання платіжних послуг на підставі відповідного договору – пп. 27 ч. 1 ст. 1 Закону про платіжні послуги. Закон про платіжні послуги надав право банкам, платіжним установам та установам електронних грошей залучати комерційних агентів для надання користувачам усіх або окремих фінансових платіжних послуг. Ми писали про це тут.
Небанківський надавач платіжних послуг - надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг для цілей Закону про платіжні послуги належать надавачі платіжних послуг, передбачені пунктами 2-7 ч. 1 статті 10 Закону про платіжні послуги (пп. 40 ч. 1 ст. 1 Закону про платіжні послуги), а саме:
- платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
- філії іноземних платіжних установ;
- установи електронних грошей;
- фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
- оператори поштового зв’язку;
- надавачі нефінансових платіжних послуг.
Тепер у Положенні №148 небанківські надавачі платіжних послуг та комерційні агенти визначені як особи, які приймають готівкову виручку від ФОП, юросіб та відокремлених підрозділів юросіб, а також приймають до кас готівкові платежі у разі готівкових розрахунків на суми понад 50000 грн.
Ми писали про те, як платіжні послуги надаватимуться по-новому, тут.
Платіжні інструменти та рахунки
Платіжний інструмент – це персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції (пп. 63 ч. 1 ст. 1 Закону про платіжні послуги).
Зараз платіжні інструменти існують не тільки у матеріальній формі пластикових карток, а й в різноманітних електронних формах – «електронні картки», «способи розрахунків» тощо. Тому їх всі об’єднали в один термін – платіжний інструмент. Це спричинило і відповідні зміни у Положенні №148.
Рахунки замість поточних рахунків. У тексті Положення №148 словосполучення «поточний рахунок» замінено одним словом «рахунок». Це пов’язано знову ж таки зі Законом про платіжні послуги та Інструкцією про відкриття рахунків №162. У сфері, що регулюється Положенням №148, тепер можуть використовуватись, зокрема:
- платіжний рахунок - рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства;
- поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;
- розрахунковий рахунок - рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.
Ця правка була зроблена, щоби охопити операції зі всіма видами рахунків.