У коментованій ІПК податківці роз’яснили, як застосовувати правило звільнення від застосування РРО, викладене у п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Дослівно воно звучить так: РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів».
Тобто повинні виконуватись три умови:
- Оплата приймається саме за послуги. У разі оплати за товари та роботи це правило не працює. Тому треба бути уважними і чітко розуміти, що ви надаєте саме послуги, а не виконуєте роботи. Оскільки термін «послуга» у Законі про РРО не визначений, то орієнтиром будуть норми ЦКУ – глава 61 про договір підряду і глава 63 про послуги. Ознаки договорів підряду та надання послуг викладені у ст. 873 та ст. 901 ЦКУ. Щоб не потрапити у неприємну ситуацію, спочатку треба впевнитися, що ваш договір відповідає вимогам ст. 901 ЦКУ – виконавець надає послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Наприклад, розробка дизайну приміщення і нагляд за його втіленням – це послуга, оскільки вона споживається під час її надання, а ремонт приміщення за цим дизайном – це вже робота.
- Оплата приймається у безготівковій формі – прямим переказом на рахунок виконавця, за допомогою еквайрингу, через ПТКС і за допомогою будь-яких банківських систем і сервісів, за яких виконавець не отримує готівку.
- Виконавець повинен повністю відмовитися від прийняття готівки в оплату за послуги.
А тепер питання: якщо суб’єкт господарювання одночасно надає послуги і продає власну продукцію або покупні товари, і при цьому за продукцію/товари він приймає готівку, це звільнення від РРО щодо послуг зберігається? Податківці відповідають ствердно – зберігається. Паралельна торгівля продукцією чи товарами за готівку не впливає на застосування п. 14 ст. 9 Закону про РРО для послуг. Головне – виконувати три вищенаведені умови щодо послуг.
Але разом з цим автори ІПК зробили несподіване зауваження: суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів тощо, звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО при прийманні оплати за послуги.
Чи це означає, що потрібно відмовитися не тільки від готівки, а й від дистанційного приймання платіжних карток за послуги?
Але це прямо суперечить тексту п. 14 ст. 9 Закону про РРО, який дозволяє приймати оплату за послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. І самі ж податківці в коментованій ІПК розповідають про згадану ситуацію таким чином, що еквайринг належить до таких систем, хоча дослівно цього і не стверджують.
Таким чином, приємне враження від висновку про те, що торгівля товарами не впливає на застосування РРО при оплаті за послуги, псується від чергової неоднозначності відповіді.
Будемо сподіватися, що цю норму Закону про РРО податківці згадали лише про всяк випадок (хоча знали, що за послуги продавець отримує оплату лише дистанційно.
Що каже НБУ?
НБУ у листі від 28.09.2020 р. №57-0009/53844 зазначав, що перекази за допомогою сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay тощо), банківських систем дистанційного обслуговування таких як Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 тощо (у т.ч., з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС) є безготівковими розрахунками.
Проте це так і не додало ясності у питання, чи є всі ці операції розрахунковими у розумінні Закону про РРО.
