Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Про це заявив голова Держслужби з питань захисту персональних даних Мін’юсту України Олексій Мервінський в ефірі «Радіо «Свобода».
«Це право вибору кожної людини — вона має право підписати (угоду. — Ред.) або має право все-таки відповідно до закону вимагати, щоб їй чітко сказали, з якою метою це робиться. У законі про захист персональних даних мета обробки — це основна складова. Якщо буде чітко сформульована мета, то відповідно до мети формулюються ті відомості, які пропонується кожному громадянинові надати про себе», — сказав він.
О. Мервінський додав, що закон також чітко передбачає, що кожна людина може внести до угоди про обробку персональних даних власні застереження. Вони можуть стосуватися різних питань, зокрема і термінів зберігання цих відомостей.
Посадовець підкреслив, що загалом у законі «Про захист персональних даних» згода суб’єкта згадується 27 разів, «тобто всі питання — тільки за згодою суб’єкта». А якщо працівникові на роботі пропонують повідомити про себе те, що викликає в нього «певні заперечення», він порадив звернутися до Держслужби з питань захисту персональних даних Мін’юсту й чітко викласти, хто, за яких обставин і які пропозиції щодо надання персональних даних зробив. «Діяльність Держслужби спрямована саме на роз’яснення прав та свобод кожного громадянина», — наголосив О. Мервінський.
Нагадаємо, що Закон України «Про захист персональних даних» набрав чинності з 1 січня 2011 року. А з 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних».
