Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Державна служба України з питань захисту персональних даних звертає увагу на питання використання персональних даних.
І незважаючи на те, що надання роз’яснень норм законодавства виходить за межі повноважень Служби, все ж таки вважає, що під час вирішення зазначених питань потрібно враховувати такі вимоги законодавства про захист персональних даних.
Так, використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця бази щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними, які здійснюються з відома суб’єкта персональних даних або відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних»).
Проте, на нашу думку, використання персональних даних на практиці має дещо інше значення, ніж це передбачено законом.
До речі, зауважимо, що за законодавством РФ під використанням персональних даних мають на увазі дії (операції) з персональними даними, що здійснюються оператором з метою прийняття рішень або здійснення інших дій, які викликають юридичні наслідки стосовно суб’єкта персональних даних чи інших осіб або які іншим чином не порушують права і свободи такого суб’єкта або інших осіб.
Тож у деяких випадках використання персональних даних може вийти далеко за межі їх обробки.
Щоправда, тут постає ще більше запитань: як передбачити все це наперед у порядку обробки даних (або постійно вносити до нього зміни), отримати згоду від самого суб’єкта — і при цьому дотриматись вимог, встановлених законодавством про захист персональних даних, зокрема щодо реєстрації баз персональних даних, використання, розповсюдження, знищення персональних даних, порядку доступу до персональних даних третіх осіб тощо?
