Підвищувати акцизи слід поетапно
Нині на сайті Верховної Ради розміщено три законопроекти, що стосуються поступового зростання акцизів з наступного року. Ці документи планується об’єднати в один і подати на розгляд парламентаріїв у вересні.
У документах ідеться про поступове (як і наполягали виробники) підвищення ставок акцизу на пиво, горілку, вино, слабоалкогольні напої, цигарки. Водночас передбачаються заходи, спрямовані на зменшення зловживань у сфері виробництва та обігу такої продукції. Має посилитися відповідальність за виготовлення, зберігання та продаж фальсифікату. Частину коштів, отриманих від підвищення акцизів, планується направляти на виконання соціальних програм, у тому числі на добудову лікарні «Охматдит» та інших дитячих закладів охорони здоров’я і спортивного розвитку.
Пиво дешевше, ніж молоко
Частка неякісного алкоголю на українському ринку сягає 35 %. Це дані Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров’я. За словами директора центру Анатолія Вієвського, у ЗМІ можна побачити оцінки навіть до 70%, але це скоріш за все емоційна оцінка. Водночас він повідомив, що, за розрахунками українських експертів, рівень споживання легального алкоголю на душу населення в Україні становить 11,5 — 11,8 літра. Для порівняння: у 2010 —2011 роках було 7 літрів.
Дуже гострою є проблема нелегального алкоголю. Щотижня органи Міндоходів оприлюднюють результати проведеної роботи з вилучення тоннами товарів «підземелля» на мільйони гривень, звітують про чергові закриття підпільних цехів з виготовлення фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів. Порушників не лякають ні штрафи, ні кримінальна відповідальність. Жага до наживи засліплює їм очі, притлумлює совість, і вони масово труять громадян низькоякісним питвом.
Експерти переконані, що Україні потрібні державна алкогольна політика, комплексний підхід до розв’язання проблеми, а не точкові заходи, як обмеження продажу та реклами випивки. Очевидно, потрібне подорожчання таких напоїв (а збільшення ставки акцизів призведе до зростання цін), а ще адекватний контроль за легальним ринком і знищення тіньового. Головне — рухатись у напрямку поступового зменшення споживання алкоголю і максимально вилучати з кола споживачів спиртного найбільш вразливих — дітей і жінок.
Як зазначає директор департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів Неля Привалова, низька ставка пивного податку призвела до безпідставного зниження ціни на цей товар. Він дешевший, ніж молоко, сік.
Коли йдеться про пиво, констатує вона, то мається на увазі не лише резерв наповнення бюджету акцизним податком, а й проблема дитячого алкоголізму. Тож Міндоходів і пропонувало віднести пиво до алкогольної продукції, збільшити ставку акцизу, маркувати слабоалкогольні напої. Щодо контролю за всією групою підакцизних товарів, то йдеться про затвердження нових зразків марок акцизного податку з посиленою системою захисту, створення єдиного реєстру товаро-транспортних накладних, що оформлюються при переміщенні спирту та алкогольної продукції, повну автоматизацію контролю та централізоване відстеження виробництва і обігу спирту та алкогольної продукції.
Не нашкодь!
Представники алкогольного бізнесу підтримують ініціативу міністерства щодо єдиного підходу до оподаткування алкогольних напоїв та пива залежно від вмісту спирту. Водночас, на їхню думку, акцизна політика держави повинна бути передбачуваною, тому що бізнесу дуже складно працювати в умовах постійних змін. Тобто якщо підвищення акцизу потрібне, то воно повинно проходити поетапно, не більше як на 10—15% (а не одразу втричі, як пропонували для пива), і з початку нового року, як передбачено Бюджетним кодексом. Це потрібно для того, щоб бізнес міг планувати і вибудовувати свою роботу. Коли є чіткий план підвищення акцизу, тоді немає негативного впливу на галузі, а отже і на держбюджет.
Гендиректор ПАТ «Карлсберг Україна» Петро Чернишов вважає, що треба говорити не лише про прирівнювання пива до алкоголю, а й про залучення інвестицій у пивну галузь. Остання — одна з тих, куди вкладають найбільше коштів, вона забезпечує роботою багатьох людей як напряму, так і у сфері торгівлі. Тож підвищення акцизу не повинне позначатися на інвестпривабливості галузі і її роботі.
У свою чергу, голова парламентського Комітету з податкової та митної політики Віталій Хомутиннік вважає: замість того щоб значно підвищувати акциз на одну продукцію, ефективніше розбити на всі алкогольні напої, у тому числі слабоалкогольні, щоб не було перекосів у галузях. Він також нагадує, що, згідно з Податковим кодексом, третій рік досить ефективно працює система, яка передбачає щорічну індексацію акцизних ставок на індекс інфляції. Змінювати щось не планувалося, але якщо виникла така необхідність, то треба зробити так, щоб не нашкодити галузям і підприємствам. Адже коли втрачається частка на ринку, вимушено закриваються заводи.
Директор з корпоративних зв’язків ПрАТ «Філіп Морріс Україна» Тетяна Карпова зауважує, що виробники тютюнових виробів платять мільярди гривень акцизного збору. Водночас зростає відсоток нелегальної торгівлі. Акцизи за останні 4 роки зросли в 12 разів, каже вона. А покупець, коли підвищуються ціни, купує саме дешевшу продукцію, ту, що потрапила в Україну нелегально (наприклад, контрабанда з Росії, Білорусі, де ставки на порядок нижчі, ніж в Україні). І на легальному ринку це позначається негативно, і на надходженнях до бюджету.
За її підрахунками, від нелегальних цигарок Україна в цьому році втратить мінімум 1,5 мільярда гривень. Виробники — за боротьбу з контрабандою, контрафактним виробництвом продукції відомих брендів на території нашої держави, за електронне відстеження переміщення продукції, контроль за обсягами виробництва. Інакше гроші потраплятимуть і далі в кишені махінаторів, а не в скарбницю.
Інструменти є, а результату немає
Виробники нафтопродуктів також вважають, що настав час для формування в Україні акцизної політики. Співвласник групи компаній «Континіум» Ігор Єремеєв констатує, що сплата акцизів з нафтопродуктів — це одна з дохідних частин бюджету. Ремонт і будівництво доріг напряму залежить від сплати акцизу. У нас є всі необхідні інструменти контролю за сплатою акцизу, але він не сплачується стовідсотково з цього виду продукції, каже він.
Водночас, за його словами, потрібно створити умови для вкладання коштів у реконструкцію нафтопереробних заводів. Адже йдеться про доходи бюджету і робочі місця. Ті компанії, які чесно вкладають кошти в економіку держави, зацікавлені у сплаті того чи того податку. Тобто потрібні такі умови, щоб підприємець спокійно реагував на податківця, а іноземець, який хоче вкласти кошти, розумів правила гри і не чекав сюрпризів від чиновників. Якщо нічого не робити, то через три-чотири роки не буде чого реконструювати. Ми просто змушені будемо будувати нові нафтопереробні заводи.