"3,6 млрд доларів США, що становить 20 відсотків від 18 млрд боргу списується кредиторами борг безумовно. Залишок боргу погашається з 2019 по 2027 року. Процетна ставка 7,75 відсотків. Кредитори погодилися на таку значну поступку Украіні за умови отримання інструменту, так званого державного деривативу. Ми платимо за цим інструментом тільки в таких випадках, якщо приріст реального ВВП буде більшим ніж 125,4 млрд доларів США, порівнюючи із сьогоднішнім ВВП 85 млрд доларів тільки якщо реальний приріст ВВП буде більшим 3 відсотків ми взагалі нічого не платимо до 2021 року. Ми платимо за цим інструментом в таких випадках. Перше, якщо зростання ВВП від 3 до 4 відсотків ми платимо 15 відсотків від приросту понад 3 відсотки. Якщо приріст реального ВВП більший 4 відсотків, ми платимо 40 відсотків від приросту понад 4 відсотків. Термін дії цього інструменту - 20 років (від 2021 до 2040 року)",- розповіла Яресько.
Крім того, за їі словами з 2021 по 2025 рік існуватиме обмеження на платежі не більше 1 відсотка ВВП. Тому, як зауважила Яресько, українська економіка матиме 10 років для зростання.
Так, проект Закону №3058 передбачає введення нового виду бюджетного зобов'язання, яке виникає у зв'язку з виплатами за державними деривативами. Право на випуск та розміщення державних деривативів матиме держава в особі Міністра фінансів України, за дорученням Кабінету Міністрів України. Обслуговування державних деривативів здійснюватиметься Міністерством фінансів України за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Відповідно до законопроекту №3057 пропонується запровадити новий вид цінного паперу - державний дериватив, що розміщуватиметься державою на міжнародних фондових ринках і підтверджуватиме зобов'язання України здійснити виплати власнику цього цінного паперу в разі досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України. Емісія державних деривативів становитиме частину бюджетного процесу і не підлягатиме регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Законопроектом №3059 пропонується дозволити зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму доходів, що виникають у платників податку, які є боржниками за зовнішніми кредитами, залученими під державні гарантії, обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також не оподатковувати доходи нерезидентів з джерелом походження з України за операціями з розміщення нерезидентам державних деривативів та доходи, що виплачуються нерезидентам за державними деривативами, відповідно до умов правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом.
Відповідно до проекту Постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів України забезпечити вчинення правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями, узгодженими з міжнародними кредиторами щодо списання 20 відсотків боргу на суму 3,6 млрд доларів США та дозволяє тимчасове перевищення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу, який відповідно до Бюджетного кодексу має не перевищувати 60 відсотків ВВП. Також пропонується зобов'язати Кабінет Міністрів у тримісячний строк після схвалення парламентом реструктуризації подати для схвалення Верховною Радою України план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до визначеної Бюджетним кодексом норми - 60 відсотків від ВВП.
Нагадаємо, що 27 серпня стало відомо те, що комітет приватних кредиторів України погодився списати Україні 20% боргу і відтермінувати виплату решти боргу.