22 грудня поточного року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради нову редакцію законопроекту №3632 (Проект Закону про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань).
У частині лотерей концепція проекту Закону значно змінилася. Мінфін прибрав відкрито лобістські положення про можливість виграти конкурс тільки єдиному іноземному операторові. Тим не менш, залишилося багато проблем.
Отже, згідно з новою редакцією проекту, операторами лотерей можуть бути не більше двох осіб (ч. 2 ст. 24), при цьому єдиною серйозною вимогою до конкурсантів є наявність досвіду роботи на ринку 3 роки (вже не потрібен досвід у трьох зарубіжних країнах і оборот 5 млрд. євро за останні 5 років). Проте, далі в проекті є норма про те, що ліцензійними умовами можуть встановлюватися інші вимоги до операторів лотерей (ч. 4 ст. 24). Фактично це означає, що Мінфін отримав право сам встановлювати вимоги до операторів. Чи не означає це, що таким чином КМУ намагається завуалювати лобізм. Тобто, Мінфін в ліцензійних умовах «деталізує» вимоги до операторів лотерей і поверне, наприклад, досвід роботи в 3 або 5 зарубіжних країнах. Мінфіну дається право вручну управляти ринком і виписувати вимоги до операторів під конкретного (навіть іноземного оператора).
Проект Закону зберігає вимогу про наявність кількох ліцензій на один вид діяльності. Така концепція суперечить законодавству про ліцензування, згідно з яким ліцензія повинна видаватися на вид діяльності, а не на обладнання або точку продажу. Проект же передбачає, що оператор повинен отримати ліцензію на випуск та проведення лотерей за результатами конкурсу (її ціна не встановлена). А після цього ще й отримати ліцензію на розміщення лотерейних терміналів (ст. 50). Кожна така ліцензія коштує 100 мінімальних зарплат на рік. До речі, оператор повинен встановити не менше 1000 таких терміналів (ч. 8 ст. 24) протягом першого року діяльності.
Враховуючи і так занадто важке податкове навантаження в 2015 році, за умов якого оператори ледве виживають, додаткові платежі можуть стати непосильними для них.
Отже, розрахунки на 2016 рік. Мінфін, з їхніх слів, розраховує отримати за лотерейну ліцензію не менше 1 мільйона євро (близько 27 мільйонів гривень). А оскільки ліцензія продається на конкурсі, то ця сума може бути більше. Крім того, в перший рік діяльності оператор за установку ЛТСов повинен заплатити (близько 1500 грн. (Мзп) * 100мзп * 1000 ЛТС = 150000000 грн) 150 млн гривень. Всього мінімум 177 млн гривень. І це без податків. Операторам буде невигідно легалізувати свою діяльність, що може загнати ринок у тінь.
Проект залишає дуже широкі повноваження Мінфіну з втручання в діяльність операторів лотерей, що може спричинити за собою корупцію. Наприклад, ч. 6 ст. 30 передбачає, що Мінфін погоджує перелік лотерей, які можуть поширюватися через ЛТСи і на свій розсуд може відмовити в погодженні окремого виду лотереї, якщо вважатиме, що вона схожа на азартну гру. Тобто, оператор, купивши ліцензії на кожен ЛТС, фактично може бути суб'єктивно позбавлений Мінфіном права поширювати на ньому лотереї, оскільки вони не будуть подобатися декому в Мінфіні. П. 52 ст. 1 передбачає, що правила лотереї повинні узгоджуватися Міфіном. Проект повертає старі неефективні і корупційні норми, скасовані законом про лотереї в 2012 році. Маючи такі повноваження, Мінфін вручну управляв лотерейним ринком, суб'єктивно відмовляючи у запуску нових лотерей і шкодячи розвитку ринку.
Ч. 9 ст. 52 передбачає, що ліцензійними умовами можуть встановлюватися додаткові вимоги до заяви на отримання ліцензії або додаткові документи, які мають бути надані. Перелік документів повинен чітко встановлюватися в законі, інакше це дає Мінфіну право робити перелік «під конкретного суб'єкта» і тим самим не допускати на ринок тих, що не підходить.
Ч. 10 ст. 52 встановлює, що в ліцензійних умовах встановлюються, зокрема, порядок прийняття та розгляду Мінфіном заяви про видачу ліцензії, порядок анулювання ліцензії або залишення заяви без розгляду та ін. Ці положення повинні встановлюватися законом, оскільки надання такого права Мінфіну містить корупційні складові, якщо Мінфін сам собі буде встановлювати правила діяльності.