У чому суть?
Для того щоб адаптувати українське законодавство до норм ЄС, а також виконати зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом, Мінфін разом зі службою Держфінмоніторинг розробив відповідний законопроект. Цей законопроект передбачає поступовий перехід від обов'язкового до внутрішнього фінмоніторингу, який базується на кількісно-якісному підході при виявленні підозрілих фінансових операцій.
Що це дає?
Цей законопроект передбачає комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу, а саме:
- значно зменшиться кількість ознак фінансових операцій, про які банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації, та інші фінансові установи зобов’язані обов’язково повідомляти службі Держфінмоніторинг. Йдеться, зокрема, про фінансові операції більше 250 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов'язані з готівкою, переказом коштів за кордон, клієнтами з Ірану або КНДР та публічними діячами;
- розшириться коло суб’єктів первинного фінмоніторингу, що повідомлятимуть про підозрілі фіноперації;
- для спрощення визначення кола публічних діячів, на базі поданих декларацій до НАЗК, створюється Єдиний державний реєстр національних публічних діячів та їх близьких осіб;
- буде вдосконалюватися процедура визначення бенефіціарних власників компаній та законодавчі аспекти, які впливають на якість розслідування злочинів з відмивання доходів;
- разом з поступовим переходом на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фіноперації суб’єкти первинного фінмоніторингу матимуть також адекватні заходи впливу за порушення антилегалізаційного законодавства. Зокрема, йдеться про письмове застереження, штрафні санкції у розмірі не більше 10 відсотків доходу та анулювання ліцензії.
Що далі?
Після публічного обговорення Мінфін направить законопроект на розгляд Кабміну і потім відповідно до Верховної Ради.
Надсилайте Ваші пропозиції та ініціативи на електронну пошту: hohlov@minfin.gov.ua.