Податківці у підкатегорії 113.04 «ЗІР» наголосили, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон №3817, крім окремих його норм, зокрема ст. 39 Закону №3817 щодо функціонування Єдиного реєстру місць зберігання, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.
При цьому п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону №3817 установлено, що Закон №481 втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону №481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону №3817.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.12.1995 №481 Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – це перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом №481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Aбзацом п’ятим п. 2.1 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 №251 (далі – Порядок №251), встановлено, що для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Державної податкової служби України.
Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання (абзац шостий п. 2.1 Порядку №251).
Отже, для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів заяву подають до Державної податкової служби України, а для внесення роздрібних партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів – до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання.
