Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України зазначає, що вода для зрошення може бути спільною, але право власності на насосні станції, канали чи трубопроводи має бути чітко визначеним. Саме від цього залежить ефективне управління меліоративною інфраструктурою, її утримання та розвиток.
Для врегулювання цих питань 25 лютого 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем» №4795-IX (далі – Закон №4795-IX), який опубліковано 21 березня 2026 року в газеті «Голос України». Документ, зокрема, вносить зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що набирають чинності через три місяці з дня опублікування та суттєво оновлюють підходи до державної реєстрації прав на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем.
Закон №4795-IX став логічним продовженням реформи гідротехнічної меліорації та розвитку організацій водокористувачів.
Реформа меліорації в Україні триває вже кілька років. Її основою став Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» 2022 року. Закон №4795-IX від 25.02.2026 фактично започатковує другий етап цієї реформи.
Що саме змінилося у державній реєстрації прав?
По-перше, меліоративні мережі офіційно стали об’єктами державної реєстрації прав. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прямо передбачає, що меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж є окремими об’єктами нерухомого майна та можуть бути самостійним предметом права власності. Це надзвичайно важливо, адже насосні станції, канали, трубопроводи, гідротехнічні споруди та інші елементи систем можуть мати чітко визначеного власника.
По-друге, визначено коло заявників. Закон чітко встановлює, хто має право звертатися за державною реєстрацією прав на меліоративні мережі. Такими суб’єктами є:
- організації водокористувачів;
- інші власники меліоративних мереж;
- власники складових частин меліоративних мереж.
Особливості державної реєстрації права власності
Новою статтею 31-7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено особливості державної реєстрації прав на меліоративну мережу та інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративної мережі.
1. Для проведення державної реєстрації речових прав на меліоративну мережу та інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративної мережі, що перебувають у державній власності та закріплені за оператором об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, такий оператор подає:
- рішення центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, про передачу таких об’єктів відповідному оператору;
- акт приймання-передачі (передавальний баланс, розподільчий баланс), що підтверджує факт передачі таких об’єктів відповідному оператору.
2. Для проведення державної реєстрації прав власності організації водокористувачів на меліоративну мережу (якщо в Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані речові права іншої особи на складову частину такої мережі) чи складову частину меліоративної мережі подаються:
- рішення центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, та/або органу місцевого самоврядування про передачу у власність організації водокористувачів об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що входять до складу меліоративної мережі (складової частини меліоративної мережі);
- акт приймання-передачі організації водокористувачів об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що входять до складу меліоративної мережі (складової частини меліоративної мережі).
У разі якщо в Державному реєстрі прав містяться відомості про зареєстровані речові права іншої особи на складову частину меліоративної мережі, за організацією водокористувачів реєструється право власності на інші складові частини такої мережі.
3. Якщо речові права на окремі складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративної мережі належать різним особам, до Державного реєстру прав вносяться відомості про речові права таких осіб та код (номер) відповідних складових частин меліоративної системи, складових частин меліоративної мережі згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
4. Речове право на меліоративну мережу та інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративної мережі може бути зареєстровано незалежно від реєстрації права власності чи іншого речового права на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Таким чином, законодавець максимально спростив процедуру державної реєстрації прав на об’єкти меліоративної інфраструктури та усунув низку надмірних бюрократичних бар’єрів.
