Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
КМУ постановою від 15.04.2015 року №210 затвердив Порядок реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі.
Реєстраторами Спадкового реєстру щодо заведених спадкових справ є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які мають доступ до Спадкового реєстру відповідно до Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі.
Порядок внесення до Спадкового реєстру відомостей про заведені спадкові справи визначається Мін’юстом.
Реєстратор вносить до Спадкового реєстру відомості про заведену спадкову справу щодо:
- спадкодавця;
- номера спадкової справи, дати та місця її заведення, місця зберігання;
- видачі свідоцтва про право на спадщину;
- визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним (вид, дата та номер документа, на підставі якого свідоцтво про право на спадщину визнане недійсним, найменування суду (видавець);
- додаткових відомостей;
- реєстратора.
Внесення до Спадкового реєстру відомостей про заведені спадкові справи здійснюється реєстраторами на підставі заяв, що свідчать про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Реєстратор здійснює реєстрацію заведених спадкових справ у день її заведення.
Реєстратор для підтвердження факту внесення до Спадкового реєстру відомостей про заведену спадкову справу готує витяг про внесення реєстраційного запису про заведену спадкову справу до Реєстру в порядку, визначеному Мін’юстом.
Отримання із Спадкового реєстру відомостей про заведену спадкову справу здійснюється у порядку, визначеному Мін’юстом.
