У Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Хмельницький) роз'яснили, як припинити юридичну особу шляхом її ліквідації.
Норми ст. 104 ЦКУ встановлюють, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється Кодексом з процедур банкрутства.
Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законами «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ст. 105 ЦКУ учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, зобов'язані:
- протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;
- призначити ліквідаційну комісію (виконання функції якої може бути покладено на орган управління юридичної особи), її голову або ліквідатора та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог (не може становити менше двох і більше шести місяців).
До ліквідаційної комісії або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.
Підстави та порядок ліквідації юридичної особи встановлені ст. 110 – 111 ЦКУ.
Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон) передбачає процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.
1 етап: Державна реєстрація рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, для якої подаються:
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення (повинно відповідати вимогам спеціального законодавства та установчих документів юридичної особи);
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад ліквідаційної комісії або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для осіб, які мають відповідну відмітку в паспорті), порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог, – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні про припинення шляхом ліквідації.
Вказані відомості обов'язково вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону).
Для державної реєстрації рішення про скасування рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення.
Для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голови комісії або ліквідатора – подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення.
2 етап: Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються:
- заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
- довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Крім того, певні вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, передбачено також ст. 15 Закону (п. 1 – 7, 13 – 14, 16 ч. 1) та ч. 3 ст. 34 Закону «Про нотаріат».
Проведення зазначених вище реєстраційних дій здійснюється без справляння адмінзбору.
Закон у ч. 6, 7 статті 25 визначає підстави та порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Виключні підстави для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації визначено ст. 27 та 28 Закону відповідно.
Наприклад, щодо відмови, то підставою може бути те, що документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:
- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
- щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тощо.