• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

ІПК ГУ ДПС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 31.08.2021 р. № 3162/ІПК/13-01-07-09-10

Вилучено з «Моїх новин»

Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій

Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

ГУ ДПС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2021 р. №3162/ІПК/13-01-07-09-10

 

Головне управління ДПС у Львівській області за результатами розгляду запиту на отримання індивідуальної податкової консультації щодо отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при прийманні оплати за товар через мережу інтернет за допомогою системи LigPay, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, повідомляє наступне.

Фізична особа – підприємець Дяків Т.В. (далі – підприємець) знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи, перевищила граничний обсяг доходу, встановлений Кодексом, та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Відповідно до тексту звернення, підприємець планує реалізацію поліграфічної продукції власного виробництва та просить надати роз’яснення на наступні питання:

  1. Чи підпадає під визначення «розрахункова операція», у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року
    №265/95-ВР (далі - Закон №265), попередня оплата або часткова оплата за допомогою Інтернет – банкінгів та платіжного сервісу LigPay, якщо одночасно з нею не відбувається передача товару?
  2. Чи є будь – який Інтернет – банкінг, електронним платіжним засобом у розумінні Закону №265?
  3. Чи є платіжний сервіс LigPay, електронним платіжним засобом у розумінні Закону №265?
  4. Чи є Інтернет – торгівля операцією, яка вимагає проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій(далі РРО та/або ПРРО), якщо кошти поступають безпосередньо на розрахунковий рахунок підприємця, а покупець здійснює оплату не в місці реалізації товару?
  5. Чи вимагає проведення через РРО та/або ПРРО оплата покупцями товару при його отриманні у відділеннях підприємств, що надають послуги доставки, якщо ті підприємства приймають у покупця кошти, надають чек РРО та/або ПРРО, і з часом перераховують кошти Продавцю на розрахунковий рахунок?

Відповідь на питання 1.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом №265.

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, операції здійсненні за допомогою платіжного сервісу LiqPay АКБ «Приватбанк», що призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі Інтернет за допомогою банківських платіжних карток, у випадку його застосування Вами, як запропонованого покупцям способу оплати товарів, в межах договорів купівлі – продажу,підпадають під визначення розрахункової операції у розумінні Закону №265.

Відповідь на питання 2.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 №2346-III
«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ, в тому числі дистанційно.

Інтернет – банкінг це загальна назва технології дистанційного банківського обслуговування, що надає доступ до рахунків і операцій по ним. За своєю суттю не може бути будь-яким, а стає доступним при використанні реквізитів розрахункового рахунку,є аналогічним здійсненому за допомогою відділень банківських установ та не потребує застосування РРО та/або ПРРО, оскільки не має ознак розрахункової операції у розумінні Закону №265.

Тобто, Інтернет – банкінг фактично є технологією дистанційного банківського обслуговування,не може бути віднесений до платіжних інструментів, а відтак не є електронним платіжним засобом у розумінні законодавства. Наголошуємо, що Закон №265 не містить визначення зазначеного поняття.

Відповідь на питання 3.

Відповідно до листа Національного банку України від 13.01.2021
№57-0010/2314, LiqPay відноситься до сервісів переказу коштів.

Сервіс переказу коштів LiqPay створений АКБ «Приватбанк» для надання можливості споживачам здійснити оплату товару (послуг), зокрема дистанційно, з використанням електронних платіжних засобів, емітованих банками у вигляді платіжних карток, за допомогою їх реквізитів.

Отже, сервіс переказу коштів LiqPay, від АКБ «Приватбанк», не є платіжним інструментом в розумінні банківського законодавства, а відтак не може бути віднесений до електронних платіжних засобів.

Відповідь на питання 4.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Інтернет – торгівля – це вид господарської діяльності, що здійснюється у сфері торгівлі. За своєю сутністю не може вважатись операцією, яка вимагає проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО, та не передбачає виникнення обов’язку лише відповідно зареєстрованого КВЕД.

Окремо зазначаємо, що обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Відповідь на питання 5.

Якщо, згідно з умовами укладеного між Вами та службою доставки договору, Ви передаєте товари для доставки споживачу і така служба доставки зобов’язана передати споживачу право власності на них, в межах договору купівлі – продажу, заключеного Вами із споживачем, то саме служба доставки зобов’язана видати такому споживачу відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товарів, а Вам, як продавцю, не потрібно дублювати дії служби доставки, в частині застосування РРО та/або ПРРО.

Щодо визначення понять банківської термінології в частині належної класифікації понять Інтернет – банкінгу, платіжних систем, платіжних сервісів та дистанційного банківського обслуговування, пропонуємо звернутися до Національного банку України для отримання повної та вичерпної відповіді, відповідно до його компетенції.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Рубрика: Держрегулювання/Інше

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Інше»