Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Міністерство та Комітет цифрової трансформації України розповідає, що організаційно-технічна модель кіберзахисту – комплекс заходів, суб’єктів і дій, які спрямовані на розвиток спроможностей національної системи кібербезпеки в оперативному реагуванні на кібератаки та кіберінциденти.
Також організаційно-технічна модель формує умови для мінімізації імовірних негативних наслідків для інформаційно-комунікаційних систем. Положення розроблено Адміністрацією Держспецзвʼязку з власної ініціативи.
«Оргтехмодель кіберзахисту не тільки окреслює комплексні межі (Framework) і різні рівні інфраструктури захисту країни в кіберпросторі, а й на підзаконному рівні визначає основні етапи реагування на кіберінциденти. До розвитку цієї моделі будуть залучені як державні органи, так і корпоративний сектор та громадяни», – коментує голова Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України Юрій Щиголь.
Такий комплексний підхід має підвищити ефективність національної системи кібербезпеки та, зокрема, дає можливість як підприємствам, так і державним органам розробляти, впроваджувати та постійно удосконалювати структурно однакові та адаптовані під власні потреби та спроможності плани реагування на кіберінциденти та кібератаки.
Організаційно-технічна модель передбачає три рівні інтегрованих інфраструктур кіберзахисту:
- Організаційно-керівна (основні суб’єкти національної системи кібербезпеки).
- Технологічна (взаємодія технологічних підрозділів, тобто обмін інформацією, моніторинг, забезпечення сталої безпеки кіберпростору тощо).
- Базова (захищена інформаційна інфраструктура та суспільство (громада)).
Організаційно-технічна модель кіберзахисту спрямована на забезпечення:
- підвищення функціонування системи кіберзахисту України та посилення координації дій між основними субʼєктами кібербезпеки;
- зменшення вразливості інформаційних, комунікаційних систем і забезпечення їх кіберстійкості;
- створення умов розвитку державно-приватного партнерства у сфері кібербезпеки;
- створення ефективної системи національного реагування на кіберінциденти, зокрема розвиток галузевих команд реагування, синхронізація та узгодження їхніх дій;
- підвищення національного потенціалу в галузі кібербезпеки в кіберпросторі;
- постійного контролю за станом кіберзахисту обʼєктів критичної інфраструктури;
- конфіденційності, цілісності та доступності інформації, а також безпеки комунікаційних і технологічних систем.
Впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту визначає відповідальність за виконання конкретних завдань кожного субʼєкта кібербезпеки та дає можливість сформувати ефективну систему ресурсного забезпечення, зокрема кадрів.
