4 грудня відбулось обговорення законопроєкту №12180 про відходи видобувної галузі у Комітеті ВРУ з питань екологічної політики та природокористування.
Європейська Бізнес Асоціація вітає початок активної роботи з обговорення цієї законодавчої ініціативи. Водночас експерти Асоціації звертають увагу на деякі суперечливі моменти, неврахування яких може мати суттєвий негативний вплив на розвиток як самого ГМК, так і економіки загалом. Зокрема, виділено п’ять основних проблем.
Збільшення фіскального навантаження на один і той самий об’єкт оподаткування
У разі прийняття законопроєкту у поточній редакції на початку 2025 року після закінчення 6 років (тобто до 2031 року) суб’єкти господарювання сплачуватимуть податок за розміщення відходів за всі обсяги відходів видобувної промисловості та водночас сплачуватимуть фінансове забезпечення за об’єкти для таких відходів. Це неодмінно призведе до зростання собівартості продукції та її ціни та матиме такі негативні економічні наслідки, як: зростання вартості кінцевої продукції, простої виробнцитва або його закриття внаслідок економічної збитковості. Важливо також додати, що учасники ринку надрокористування, на відміну від інших секторів економіки – це компанії, які не можуть релокуватись чи перенести виробництво, а отже, залишатимуться на територіях громад та працюватимуть на користь економіки України, підтримуючи місцеві та державний бюджети.
Таким чином, збільшення вартості видобутку корисних копалин щонайменше призведе до підняття цін для населення, зокрема на комунальні послуги (природній газ), потенційного зменшення надходжень до бюджетів через падіння виробництва тощо. При цьому варто зауважити, що в опублікованому для громадського обговорення тексті законопроєкту була норма про те, що відповідні положення набирають чинності після внесення змін до ПКУ в частині скасування податку за розміщення відходів. Ця норма була підтримана бізнес-спільнотою як позитивний сигнал для виваженої та продуманої політики підтримки національного виробника. Таким чином, пропонуємо повернутись до старої редакції та доповнити прикінцеві та перехідні положення тексту законопроєкту положеннями про вступ в дію норм про фінансове забезпечення після внесення змін до ПКУ в частині скасування екологічного податку для відходів видобувної промисловості.
Збільшення бюрократії через дублювання звітності
Законопроєктом пропонується зобов’язати операторів подавати повідомлення про передачу відходів видобувної промисловості. При цьому, відповідно до чинного законодавства, у декларації про відходи, яку уже подають оператори, зазначається й обсяг передачі, і суб’єкт, якому передаються відходи. Доцільним буде прибрати цей пункт.
Невідповідність розміру санкцій суті порушення вимог законопроєкту
Для обрахунку розміру штрафу пропонується використовувати розмір місячної мінімальної заробітної плати, встановлений законом на момент накладення штрафу замість традиційного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Такий підхід не містить будь-якого розумного обґрунтування штрафів у розмірі 160 - 480 тис. грн за кожен факт порушення, серед яких можуть бути, наприклад, несвоєчасне подання звіту. Крім того, згідно з п. 5 цієї самої статті за повторне правопорушення протягом року після першого накладення штрафу передбачається подвоєння суми штрафу, тобто у розмірі 320 - 960 тис. грн.
Запропонована редакція законопроєкту не в повній мірі враховує специфіки управління відходами у сфері видобування нафти і газу
Текст законопроєкту не розкриває або неоднозначно трактує поняття «шламовий амбар», «нейтралізація», що автоматично зумовлює використання нафтогазовидобувниками єдиного безамбарного методу буріння, тобто передачі спеціалізованій установі для подальшого управління відходами (обробки, переробки, видалення). В Україні буряться свердловини на нафту і газ в значних обсягах, а спеціалізовані установи та полігони в достатній кількості відсутні для передачі відходів, що не є небезпечними. Відповідно, прийняття проєкту Закону в означеній редакцій без урахування специфіки управління відходами у сфері видобування нафти і газу може мати наслідком збільшення економічної вартості видобутку нафти і газу та подальшого зростання цін для населення.
Дублювання обов’язкових етапів видачі/переоформлення дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості
Законопроєктом передбачене здійснення транскордонних консультацій у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Вважаємо, що проведення таких консультацій за своєю суттю дублюватиме здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля під час проведення оцінки впливу на довкілля та формування висновку з ОВД. Таким чином, доцільно виключити такі положення із законопроєкту або передбачити можливість урахування раніше проведеної транскордонної оцінки впливу на довкілля у процедурі видачі дозволу на об’єкт для відходів.
Отже, Асоціація звертається до Комітету з проханням доопрацювати законопроєкт з урахуванням пропозицій бізнесу.
