Кабмін вирішив, за які дії митників відшкодовують завдану шкоду

Проект розроблено з метою вирішення питань відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, їхніх посадових осіб при виконанні ними своїх службових обов'язків та приведення МК у відповідність до норм Бюджетного кодексу, а також урахування рекомендацій FATF щодо затримання митними органами валютних цінностей за наявності підозри у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом.
Згідно з документом підлягає відшкодуванню шкода, заподіяна митниками при виконанні ними своїх службових обов'язків, а саме у разі:
— неправомірного застосування до товарів, ТЗ заходів нетарифного регулювання ЗЕД;
— необгрунтованої відмови митних органів у поверненні платникам митних платежів помилково і/або надміру сплачених ними грошових зобов'язань;
— здійснення митними органами документальної перевірки;
— порушення встановлених ст. 357 (операції з узятими пробами (зразками) товарів) МК термінів;
— застосування технічних та спецзасобів, службових собак під час здійснення митного контролю тощо.
У чинній редакції ст. 30 МК такого переліку немає.
Також передбачається відшкодування упущеної вигоди та моральної шкоди у разі встановлення у діях відповідних осіб складу злочину за обвинувальним вироком, що набрав законної сили, шляхом пред'явлення вимог до такої особи.
Після виконання рішення суду про стягнення коштів з держбюджету митний орган проводить службове розслідування щодо причетних посадових осіб або інших працівників, якщо рішенням суду не встановлено складу злочину в діях зазначених осіб. За наслідками службового розслідування митні органи, організації та органи прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у місячний термін можуть згідно із законом звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої держбюджету, з пред'явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових осіб або інших працівників митних органів, винних у заподіянні шкоди.
Проектом також встановлюється максимальний рівень комісійної винагороди підприємству торгівлі, що реалізовує конфісковані й звернені у дохід держави товари, — 15% від вартості таких товарів.
Крім того, Митний кодекс пропонується доповнити ст. 457-1, згідно з якою за наявності достатніх підстав вважати, що валютні цінності, які переміщаються через митний кордон України, можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, в т.ч. у разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних або інших органів, митний орган проводить затримання валютних цінностей терміном до 5 робочих днів. Про факт затримання валютних цінностей складається протокол, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала його, особою, що переміщає валютні цінності, та двома понятими. Затримані валютні цінності розміщуються на митному складі або здаються до уповноваженого банку України.