Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країна походження товару заявляється органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про його походження. Такими документами, зокрема, є:
1) сертифікат про походження товару;
2) засвідчена декларація про походження товару;
3) декларація про походження товару;
4) сертифікат про регіональне найменування товару.
Якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару, або органом доходів і зборів встановлено інші дані, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження даних про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Додатковими відомостями є такі, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах відповідності, якості тощо, митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Перелік документів, що підтверджують країну походження товару, визначено у ст. 43 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями.
