Рівно місяць залишився до закінчення строку дії «економічного безвізу». Так неофіційно називають автономні торговельні преференції, надані Європейським Союзом улітку 2022 року в односторонньому порядку у відповідь на розпочату росією повномасштабну війну, які забезпечили можливість торгувати з ЄС у режимі без мит і квот і стали дуже важливою підтримкою для нашої економіки.
Як зауважив Д. Гетманцев, це стосується на перший погляд невеликої групи – 30 позицій номенклатури аграрної продукції, але дуже важливих для нас у плані експорту та забезпечення валютних надходжень.
За оцінками експертів, припинення дії нинішнього торговельного режиму, яке має статися через місяць – після 5 червня, і повернення до умов, що діяли до 2022 року, може коштувати «мінус» 3,3 млрд євро експорту та спричинити скорочення зростання ВВП на 2,5%.
Щоб зрозуміти, який це може бути удар, слід нагадати, що аграрний експорт у березні становив 1,9 млрд євро, його частка у загальних обсягах становить близько 60%, а зростання ВВП у 2025 році прогнозувалося на рівні 2,7%.
Про проблему було відомо дуже давно, адже європейські партнери попереджали перед тогорічним продовженням «економічного безвізу» у червні 2024, що воно останнє, і тому треба відпрацювати довгострокову домовленість, яку можна буде запровадити влітку 2025 і аж до моменту вступу України до ЄС.
Отже, часу, щоб це зробити, було більш ніж достатньо, щоб не домовлятися в останню хвилину.
"Однак у відомства, відповідального за економічну та торговельну політику, ймовірно були більш важливі справи. Чи можливо там очікували, що це європейці чомусь повинні були демонструвати лідерство та виявляти ініціативу у питанні підтримки українського експорту, пропонуючи нам певні поступки та можливості", - зауважив Д. Гетманцев.
За останньою інформацією, Єврокомісія все-таки не планує продовжувати режим автономних торговельних преференцій після 5 червня, водночас має намір забезпечити плавний перехід до нової схеми, де умови лібералізації торгівлі будуть зафіксовані в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Умови і деталі того, що пропонується, в т. ч. в якій частині залишаться автономні торговельні заходи, надані нам із початком повномасштабної війни, наразі невідомі.
З огляду на процедурні моменти, часу на узгодження справді залишається обмаль. Пропозиція Європейської Комісії, хай би якою вона була, ще має пройти погодження і затвердження в інших європейських інституціях.
Наприклад, у травні за графіком Європарламент засідає з 5 до 8 травня, потім буде короткий пленарний тиждень 21-22 травня, а наступні засідання – вже у середині червня.
30 квітня ввечері було затверджено остаточний порядок денний на наступний тиждень, і скидається на те, що ми можемо встигнули встрибнути в «останній вагон потягу».
На денне засідання 8 травня одним з останніх питань включено таке: «Призупинення певних частин Регламенту ЄС 2015/478 щодо імпорту української продукції в Європейський Союз». Отже, певний шанс є.
