Квартальне звітування з ПДВ, щомісячні зведені ПН та інші ПДВ-зміни для ФОП: аналіз законопроєкту від Мінфіну

1. Зміни для ФОПів: передзаповнення декларацій та податкових накладних
2. Поріг для перевірок від’ємного значення ПДВ підняли в 10 разів - до 1 млн грн
3. Спрощення складання зведених накладних для роздрібних продажів та для торгівлі з неплатниками ПДВ
4. ФОПам-платникам ПДВ дозволять квартальний звітний період
5. Для кого нові зміни додадуть нові обов’язки?
6. Висновки та поради для бізнесу
7. Зверніть увагу: це лише законопроєкт!

Українське податкове законодавство знову чекають трансформації. Як вже повідомлялося, 6 серпня 2026 р. Мінфін оприлюднив новий законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» – про внесення змін до ПКУ, які покликані осучаснити адміністрування ПДВ, залучити цифрові сервіси та дещо послабити перевірочні аспекти для бюджетного відшкодування. Повідомлення від Мінфіну дивіться тут, а сам текст законопроєкут можна завантажити за посиланням.

Офіційний привід для розробки законопроєкту – виконання міжнародних зобов’язань України перед ЄС та МВФ. Проте за формальними дипломатичними формулюваннями ховаються цілком практичні зміни, які відчує український бізнес.

Розберемося детально, які новації готує Мінфін, чим вони зумовлені та як змінять повсякденну роботу платників податків.

Зміни для ФОПів: передзаповнення декларацій та податкових накладних

Найбільш помітна цифрова реформа торкнеться ФОПів, які є платниками ПДВ. Законопроєкт передбачає для них суттєве розширення функціоналу Електронного кабінету: автоматично формувати (передзаповнювати) показники декларації з ПДВ та окремі дані податкових накладних на основі інформації, яка вже є в базах даних податкової (нові абзаци п. 42-1.2 ПКУ).

Натомість автоматичне передзаповнення накладних буде доступне виключно тим ФОПам, які здійснюють розрахунки через РРО/ПРРО та видають чек згідно із Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (п. 42-1.2 ПКУ). При цьому, щоб автозаповнення працювало, фіскальний чек повинен містити вичерпний набір деталізованих даних:

• код УКТ ЗЕД (для товарів) або ДК 016:2010 (для послуг);
• одиницю виміру;
• ціну без ПДВ, код ставки та відповідну суму податку;
• індивідуальний податковий номер (ІПН) покупця (!?).

Увага!

Попри автоматизацію, повну відповідальність за точність звітності залишено за платником: ФОП зобов'язаний особисто перевірити всі сформовані системою дані перед відправкою накладних до ЄРПН або декларацій до ДПС (п. 42-1.2 ПКУ).

Поріг для перевірок від’ємного значення ПДВ підняли в 10 разів - до 1 млн грн

Зараз податківці мають право призначати документальну позапланову перевірку, якщо у декларації заявлялося від’ємне значення з ПДВ на суму понад 100 тисяч гривень (пп. 78.1.8 ПКУ).

Законопроєкт підвищує цю планку вдесятеро – до 1 мільйона гривень.

Спрощення складання зведених накладних для роздрібних продажів та для торгівлі з неплатниками ПДВ

Серйозне полегшення чекає й на тих, хто працює з кінцевими споживачами або контрагентами, які не є платниками ПДВ.

Зараз п. 201.4 ПКУ дозволяє складати одну ПН на день в разі продажу товарів кінцевим споживачам – неплатникам ПДВ. А зведену накладну в кінці місяця – лише за умови, що постачання покупцям-неплатникам має безперервний або ритмічний характер.

Увага!

Чинну позицію податківців щодо можливості скласти одну зведену ПН на всіх кінцевих споживачів за місяць читайте у новині "Чи можна скласти зведену ПН замість ПН за щоденними підсумками операцій?".

Що ж зміниться? Умову про «безперервність та ритмічність» для неплатників ПДВ повністю скасовують. Натомість постачальники отримають право складати одну зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг постачань та/або отриманих авансів від осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ.

ФОПам-платникам ПДВ дозволять квартальний звітний період

Найбільш очікуване корегування для підприємців торкається періодичності подання звітності.

Якщо зараз загальне правило встановлює єдиний звітний період – один календарний місяць (п. 202.1 ПКУ), то після прийняття проєкту для ФОПів, зареєстрованих платниками ПДВ, офіційно запровадять календарний квартал як основний звітний (податковий) період (п. 202.3 ПКУ).

Ця новація суттєво зменшить кількість звітності для ФОПів, скоротивши подання декларацій з 12 до 4 разів на рік.

Важливо!

Новація щодо квартального періоду для ФОПів запрацює тільки з 1-го числа кварталу, наступного за місяцем опублікування закону.

Для кого нові зміни додадуть нові обов’язки?

По-перше, почнемо з електронного кабінету. Для підприємців – платників ПДВ пропонується передзаповнення декларації та окремих показників податкових накладних (п. 42-1.2 ПКУ). Щодо податкових накладних такий механізм працюватиме за умови проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО та наявності у фіскальному чеку необхідних для формування накладної даних: коду УКТ ЗЕД або ДК 016:2010, одиниці виміру, ціни без ПДВ, коду ставки, суми податку та ІПН покупця. І така логіка загалом зрозуміла: якщо держава має автоматично сформувати частину податкової накладної, відповідні дані мають потрапити до системи у структурованому вигляді. Для ФОПів, які стають платниками ПДВ, це в будь-якому разі означатиме необхідність адаптувати облік і розрахункові операції до правил ПДВ – незалежно від наявності сервісу передзаповнення. Тому сам по собі перелік додаткових реквізитів навряд чи варто розглядати як окреме адміністративне ускладнення, пов’язане саме з передзаповненням. Інше питання – наскільки коректно цей механізм працюватиме на практиці та чи справді зменшить обсяг ручної роботи платника. Адже передзаповнення залишається допоміжним інструментом: платник має перевірити сформовані дані перед реєстрацією, а відповідальність за їх правильність нікуди не зникає.

По-друге, підняття порогу для позапланової документальної перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ з 100 тисяч до одного мільйона гривень (пп. 78.1.8 ПКУ). Але чи означає це реальне послаблення контролю? Ні. Перевірки ніхто не скасовує – просто зміщується їхній фокус на більші суми. Для тих, хто працює з мільйонними сумами відємного значення ПДВ означатиме, що у податківців з’явиться резерв часу та кадрів для того, щоб перевіряти саме їх. А для решти з’явиться певна «сіра зона», у якій можна почуватися спокійніше.

По-третє, найцікавіше для ФОПів. Стаття 202 доповнюється пунктом 202.3: для підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, звітним періодом стає календарний квартал. Це справді суттєве полегшення. Замість дванадцяти декларацій на рік – чотири. Менше бюрократії, менше ризиків помилитися з термінами. Але набрання чинності цієї норми відтерміновано – з 1 числа кварталу, наступного за місяцем опублікування закону. Крім того, квартальна звітність не скасовує обов’язку реєструвати податкові накладні вчасно. Тож полегшення стосується переважно звітності, а не всього циклу адміністрування ПДВ.

Висновки та поради для бізнесу

Задекларовані Мінфіном цілі виглядають цілком реальними, а не лише формальними. Реалізація цих змін дозволить зменшити навантаження на окремих платників ПДВ та знизити ймовірність помилок за рахунок автоматизації.

Але є нюанс з набранням чинності: хоча більшість норм законопроєкту почнуть діяти наступного дня після опублікування, однак новація щодо квартального періоду для ФОПів запрацює з 1-го числа кварталу, наступного за місяцем опублікування закону.

З огляду на запропоновані зміни, платникам ПДВ рекомендуємо звернути увагу на такі моменти:

1. ФОПи – перевірте налаштування своїх РРО/ПРРО. Для майбутнього автоматичного заповнення податкових накладних номенклатура чека повинна містити особливу деталізацію.
2. Платники з від'ємним ПДВ – ураховуйте новий ліміт у 1 000 000 грн при формуванні податкового кредиту та оцінці ризиків призначення позапланових перевірок.
3. Бізнес роздрібного сегменту – готуйтеся коригувати внутрішні регламенти обліку у зв’язку із запланованою можливістю складання зведених накладних за підсумками місяця на всіх покупців-неплатників без необхідності доводити ритмічність поставок.

Зверніть увагу: це лише законопроєкт!

Найголовніше, що треба сказати наприкінці. Це поки що законопроєкт. Його ані на Кабмін не відправили, ані до ВРУ не внесли. Попереду – робота із зауваженнями, чисельні розгляди, правки і голосування. Тобто, які саме зміни ми реально побачимо в ПКУ, ми дізнаємось лише з остаточної версії проголасованого закону. А це станеться, очевидно, не завтра і навіть не цього місяця.