Для багатьох платників податків, зокрема тих, хто зазнав втрат через збройну агресію рф, критично важливим залишається вчасне виконання податкових зобов’язань та недопущення формування податкового боргу.
Головне управління ДПС у Сумській області звернуло увагу, що відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу є одним з інструментів запобігання його виникненню чи/або накопиченню.
Цей механізм спрямований на підтримку платника для відновлення його фінансово-господарської діяльності.
Процедура відстрочення регламентується ст. 100 ПКУ, постановою КМУ від 27.12.2010 №1235 та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань і податкового боргу, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 №574.
При відстроченні сплата усієї суми переноситься на певний визначений строк і здійснюється одноразово у повному обсязі.
Згідно з нормами Податкового кодексу України, процедура відстрочення передбачає нарахування процентів за час дії відстрочення.
Звертаємо увагу, що зазначений інструмент передбачає лише зміну терміну сплати податків, а не скасування самого податкового обов’язку.
Коли платник має право на відстрочення?
Застосування цього механізму можливе за умов, які підтверджують наявність ризиків утворення або зростання податкового боргу.
Обставини, що є підставою для відстрочення:
- Обставини непереборної сили (погодні умовами і стихійні лиха).
- Непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника.
Для платників податків, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації підставою для отримання відстрочення є форс-мажор.
Форс-мажорні обставини – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань.
Водночас, збройна агресія проти України, сама по собі не означає, що платник автоматично має право на відстрочення.
Потрібно довести конкретний вплив відповідних обставин на конкретного платника.
Сертифікат Торгово-промислової палати України (висновок ТПП) є обов’язковим доказом існування форс-мажорних обставин. Однак він не є достатнім сам по собі.
Платник має надати додаткові документи, які підтверджують:
- фактичні наслідки форс-мажору;
- період її дії (коли вони відбулися);
- що саме було пошкоджено, знищено або стало недоступним;
- вплив на діяльність (виробництво / продаж / логістику / отримання доходу) конкретного платника;
- погіршення фінансового стану;
- неможливість своєчасної сплати податків;
- можливість погашення зобов’язання чи податкового боргу після надання відстрочення.
Документи, які можуть підтверджувати вплив форс-мажору
Залежно від ситуації доцільно використовувати документи:
- органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо;
- бухгалтерські та фінансові;
- щодо пошкодження або знищення майна;
- щодо зупинення виробництва;
- щодо обмеження доступу до підприємства;
- щодо втрати постачальників або клієнтів;
- інші документи, які підтверджують реальний вплив обставин.
