Відповідно до п. 3 ст. 14 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. №436-IV (далі — Господарський кодекс) ліцензія — це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання — ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов’язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.
Згідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу основними засобами вважаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Нематеріальними активами є:
право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності);
право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами (пп. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Таким чином, ліцензії, що засвідчують право суб’єкта господарювання — ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності протягом визначеного строку, видані державними органами для провадження господарської діяльності вартістю більше ніж 2500 грн зі строком дії понад рік, належать до групи 6 нематеріальних активів (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) відповідно до пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу за умови виконання суб’єктом господарювання ліцензійних умов.
З «гарячої» телефонної лінії у редакції журналу «Вісник податкової служби України» з питань оподаткування прибутку підприємств за участю заступника начальника Управління адміністрування податку на прибуток та податкових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України Олексія ЗАДОРОЖНОГО.
