Державна податкова служба України для забезпечення виконання підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та з метою однозначного тлумачення норм Кодексу повідомляє наступне.
Відповідно до пп.14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Згідно з пп.140.1.2 п.140.1 ст.140 Кодексу до складу витрат платника податку на прибуток не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь:
1) нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб’єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:
а) особа, на користь якої нараховуються роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;
б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам;
в) роялті виплачуються щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.
У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі податкові органи зобов’язані звернутися до спеціально уповноваженого органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, для отримання відповідного висновку;
г) особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є;
2) юридичної особи, яка відповідно до статті 154 цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу;
3) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу;
Враховуючи викладене, витрати платника податку на прибуток з нарахування роялті за надання права користування авторським, суміжним правом на музичні та літературні твори на користь нерезидента враховуються при визначенні об’єкта оподаткування в повному обсязі, якщо таке нарахування роялті не підпадає під випадки, зазначені у абзацах з а) по г) пп.140.1.2 п.140.1 ст.140 Кодексу.
З метою приведення консультацій, наданих листами ДПС України, у відповідність до чинного законодавства потрібно керуватися цим листом ДПС України. Державним податковим службам в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, СДПІ по роботі з ВПП довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.
Заступник Голови А.П. Ігнатов