Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Для розстрочення або відстрочення податкового боргу платникові податків необхідно подати заяву затвердженої форми до органу Державної податкової служби за місцем обліку. У заяві зазначаються суми податків, зборів, штрафних санкцій, пені, сплату яких платник просить розстрочити або відстрочити. Окремо необхідно зазначити строк розстрочення або відстрочення та періоди сплати. При цьому вказати суми, строк сплати яких ще не настав, та ті, строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів таких обставин;
- аналізу фінансового становища;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка.
Протягом 30 календарних днів з дати подання заяви керівник органу податкової служби ухвалює рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань.
Наступного робочого дня з дня ухвалення рішення орган Державної податкової служби укладає з платником відповідний договір про розстрочення або відстрочення податкового боргу. Строк дії договору починається з дати його підписання.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу регламентовано ст. 100 Податкового кодексу України.
Форма заяви про надання розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 р. №1261.