У разі надання суб'єктами господарювання (як фізичною особою-підприємцем, так і юридичною особою), що застосовують спрощену систему оподаткування, послуг (виконання робіт) за договорами доручення згідно з главою 68 Цивільного кодексу України, транспортного експедирування згідно з главою 65 Цивільного кодексу, ст. 316 Господарського кодексу або за агентськими договорами, які застосовуються згідно зі ст. 297 ГК, доходом є лише сума їх винагороди як повіреного (агента).
Кошти або вартість майна, що можуть надходити платнику єдиного податку як повіреному або агенту в межах договорів доручення, транспортного експедирування або агентських договорів, у його доходах не враховуються.
Верховним Судом України 17.09.2013 р. у постанові, винесеній по справі за позовом СПД-фізичної особи до Іллінецької міжрайонної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, колегією Судової палати в адміністративних справах ВСУ підтверджено вищеозначену позицію (щодо правовідносин, що виникли до набрання чинності Податковим кодексом України).
Зокрема, визначено, що готівкові гроші, отримані позивачем під звіт на виконання умов договору, не є виручкою останнього від реалізації продукці. Обсяг виручки фізичної особи-підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комерційний представник за договором доручення, складається лише із сум винагороди. (Постанова Судової палати в адміністративних справах ВСУ від 17.09.2013 р. у справі №21-242а13). Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ при розгляді справи №21-176а13 від 13.06.2013 р.
Відповідно до п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Транзитні кошти, які одержує фізична особа - підприємець від суб'єкта господарювання (довірителя) для виконання договору доручення або агентського договору, не включаються до обсягу доходу такої особи та, відповідно, не враховуються для визначення можливості перебування такої особи на єдиному податку.
У власному обліку як виручку (дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) повірений відображає лише фактично отриману від довірителя за надання посередницьких послуг винагороду.
Інші грошові суми, які одержувались від довірителя для розрахунків за товар, не обліковуються у книзі обліку доходів та витрат, до складу винагороди за договорами доручення не включаються та у звітності не відображаються.
Вищезазначений перелік посередницьких договорів, за якими доходом платників єдиного податку є лише сума їх винагороди як повіреного (агента), є виключним.
Тому, виходячи з норм п. 292.4 ст. 292 ПК, у разі надання суб'єктами господарювання-фізичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, послуг (виконання робіт) за іншими посередницькими договорами (тобто, окрім договорів доручення, транспортного експедирування або агентських договорів), наприклад, договорами комісії, платник єдиного податку повинен віднести до свого доходу не тільки суму винагороди, а й усю суму коштів або вартість майна, що надходять йому як посереднику (комісіонеру) за цими договорами.
Позиція податкової інспекції з цього питання залишається незмінною.
Світлана Савченко,
начальник відділу супроводження діяльності юридичних осіб АК «Кравець та партнери»