Законом №1914 запроваджено тимчасове звільнення деяких підприємств від таких податків:
- податку на прибуток;
- ПДВ на операції з ввезення та реалізації на митній території України деяких товарів;
- рентної плати за спеціальне використання води;
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- плати за землю – земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Звільнення застосовується протягом 15 років – з 2022 по 2036 рік включно.
Ця новація міститься у новому п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Які підприємства можуть отримати звільнення від сплати цих податків?
Платники податків, які матимуть право на «податкові канікули», повинні відповідати таким умовам:
1) Мають бути утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2022 року.
2) Місцем податкової адреси та місцем здійснення діяльності їх є виключно населені пункти, зазначені у п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а саме:
- м. Нововолинськ Волинської області,
- м. Вугледар Донецької області,
- м. Торецьк Донецької області,
- м. Мирноград Донецької області,
- м. Лисичанськ Луганської області,
- м. Привілля Луганської області,
- м. Червоноград Львівської області,
- м. Українськ Донецької області,
- селище Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області,
- м. Селидове Донецької області,
- м. Родинське Донецької області,
- м. Привілля Луганської області,
- м. Новодружеськ Луганської області,
- село Межиріччя Червоноградського району Львівської області,
- село Сілець Червоноградського району Львівської області,
- село Глухів Червоноградського району Львівської області,
- м. Гірник Донецької області,
- м. Золоте Луганської області,
- м. Гірське Луганської області,
- м. Новогродівка Донецької області,
- м. Покровськ Донецької області;
3) Основним видом діяльності платників є діяльність у переробній промисловості. Це група 10, клас 11.06, 11.07 група 11, група 13-18, група 20-27, клас 29.3 група 29, клас 30.1-30.4, 30.92, 30.99 група 30, група 31-33 секції C КВЕД ДК 009-2010.
4) Вони не повинні мати відокремлені підрозділи, дочірні підприємства, представництва та філії.
5) Питома вага доходу, отриманого суб’єктом господарювання від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу протягом звітного періоду становить понад 90%.
6) Сума річного доходу (за вирахуванням непрямих податків, зокрема, ПДВ), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень.
7) Середньооблікова кількість працівників протягом звітного періоду становить не менше ніж 10 осіб. Згідно з пп. 3.2.2 Інструкції №286 при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 Інструкції №286, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5.8 – 2.5.9 Інструкції №286). Облік цих категорій працівників ведеться окремо. Зовнішні сумісники не включаються як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до облікової кількості штатних працівників.
8) Виробничі потужності розташовані виключно на території населених пунктів, зазначених у п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Як видно з вищенаведеного, підприємство має бути зареєстроване в одному з перелічених населених пунктів, там же вести діяльність і там же мати виробничі потужності. Досить жорсткі умови і для видів діяльності – як мінімум 90% виручки повинно надходити від діяльності за КВЕД, наведеним у п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Дія п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюється на СГ, які утворені після 1 січня 2022 року шляхом реорганізації (поділу, виділення), податковою адресою яких є інші, ніж зазначені у цьому пункті, населені пункти, або здійснюють свою діяльність з виробництва товарів у інших населених пунктах.
Звільнення кожного з податків застосовується за однією схемою: поки підприємство відповідає критеріям, воно користується цією пільгою, а коли у будь-якому звітному періоді підприємство досягає показників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, воно втрачає пільгу. Це правило застосовується для кожного податку окремо, до того ж для різних податків встановлено різні звітні періоди.
Податок на прибуток
Якщо підприємство – платник податку у будь-якому звітному періоді не відповідає хоча б одному критерію, зазначеному у п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, то такий платник податку зобов’язаний, починаючи з першого числа першого місяця звітного періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати податок на прибуток у загальному порядку.
Оскільки «податкові канікули» встановлено для підприємств, у яких сума річного доходу (за вирахуванням непрямих податків, зокрема, ПДВ), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн, то такі підприємства застосовуватимуть річний звітний період відповідно до пп. «в» п. 137.5 ПКУ. А якщо звітний період – річний, то при порушенні встановлених критеріїв підприємство почне сплачувати податок на прибуток з наступного звітного року.
Податок на додану вартість
Тимчасово, до 1 січня 2037 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції:
- з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих, що ввозяться суб’єктами господарювання, які відповідають критеріям, визначеним цим пунктом, виключно для використання у власній виробничій діяльності та класифікуються за товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, які перераховані у п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Їх там наведено досить багато – 467 кодів УКТ ЗЕД. Це товари з груп 69, 84, 85, 90. Порядок ввезення на митну територію таких товарів визначається Кабміном, який повинен зробити це у місячний строк з дня набрання чинності Законом №1914, тобто до 1 лютого 2022 р.;
- з постачання на митній території України суб’єктами господарювання, які відповідають критеріям, визначеним цим пунктом, товарів власного виробництва. Зверніть увагу – тут вже немає вимоги, щоб ці товари відповідали товарним підкатегоріям УКТ ЗЕД, про які йшлося вище.
Ці пільги не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно зі законом та/або державою-агресором щодо України згідно зі законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно зі законом. Російська Федерація як держава-окупант та держава-агресор визнана у Законі від 18.01.2018 р. №2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та Законі від 15.04.2014 р. №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
У разі нецільового використання обладнання та комплектуючих, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим підпунктом, платник ПДВ зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена/нарахована на дату виникнення таких податкових зобов’язань, а також сплатити пеню відповідно до закону. Нарахування таких податкових зобов’язань відбувається в загальному порядку.
Рентна плата та плата за землю
Як вже зазначалося, підприємства, які відповідають вищенаведеним критеріям, звільняються від сплати:
- рентної плати за спеціальне використання води;
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- плати за землю – земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Схема застосування пільги однакова для всіх трьох податків:
- за умов відповідності критеріям застосовується пільга – податок не сплачується;
- якщо платник податків у будь-якому звітному періоді не відповідає хоча б одному критерію, зазначеному у п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, то він зобов’язаний починаючи з першого числа першого місяця звітного періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати податки у загальному порядку;
- для рентної плати звітний період – квартал, тож відмова від пільги має відбуватись з наступного кварталу;
- для плати за землю звітний період – рік, тож відмова від пільги можлива з наступного року.
Якщо земельні ділянки, які перебувають у власності та/або користуванні суб’єктів господарювання, визначених відповідно до п. 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, та/або окремі будівлі, споруди або їх частини, що знаходяться на цих земельних ділянках, надаються в оренду (найм, позичку) іншим фізичним та юридичним особам, плата за землю за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах.
***