ДПС в Одеській області інформує, що платники податків, у т.ч. сільськогосподарські виробники, які отримують пальне для власних потреб, не зобов’язані автоматично ставати платниками акцизного податку і реєструвати акцизний склад.
Відповідно до пп. 14.1.6 ПКУ акцизний склад – це:
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Якщо є хоча б одна з умов, зазначених пп. 14.1.6 ПКУ, а саме: у приміщені або на території загальна місткість ємностей для зберігання та навантаження-розвантаження пального більша 200 м3, або отримано пального більше 1000 м3 за календарний рік, або суб’єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації або зберігання пального іншим особам, тоді виникає обов’язок в реєстрації стаціонарного акцизного складу та платником акцизного податку.
Згідно з вимогами пп. 14.1.6 ПКУ, сільськогосподарський виробник, платник єдиного податку четвертої групи та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операції з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов’язаний зареєструвати акцизний склад та стати платником акцизного податку у разі, коли протягом календарного року отримує пальне в обсягах, що перевищують 10000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального.
